Про співтовариство

Тут об’єднуються ті, хто хоче внести вклад, в підтримку лідера опозиції Юлії Володимирівни Тимошенко.Тут розміщуюся статті, з інформацією, яка допоможе людям розібратися, з інсинуаціями, та потоком пропаганди, а також інформація про діяльність лідера БЮТ, та її політичної партії.
Учасником співтовариства може стати блогер, який розділяє політичні погляди БЮТ.
Вид:
короткий
повний

Група підтримки ЮВТ

Клон Тимошенко від Слуг олігархів.



        Альоу! Слуги Гаспод!
        З кого ви зібралися робити Юлію Тимошенко?
        З мертвечучки Верещучки? lol
        Бачите це фото? Відчуваєте аристократичність пані Юлії? Звісно не явно, ви на це не здатні, - підсвідомо.
        Посадіть в таку саму позу Верещучку, і це буде мавпа з бананом.....)))
        Але спробуйте.
        Можу вам сказати, що з цього вийде. Франкенштейн куритиме обабіч. Це буде жахлива потвора, створена з Богословської, Герман, Іріски Луценко та Монтян.
        Гарантую, ця потвора вас самих дуже сильно покусає...)))
        Хоча і після цього, ви не зрозумієте, що другої Юлії Тимошенко не буде. Вона єдина і копіюванню не підлягає. Її, небеса, космос створив.
        А ви з цивілізаційного смітника...на вас ЗЕлені мухи сидять...)))

Джерело - 
https://www.facebook.com/banderivez/posts/3188280447900389?comment_id=3198490230212744&notif_id=1596367641221717&notif_t=feed_comment

Хроніка подій на майдані вночі 08.08.2014

  • 08.08.14, 14:47

Це я перетягнула теж з фесбука.

Lidi Ya

Будет обновляться

С одного из куполов Спильно снят тент, второй стоит как был. Как только мы разместились в открытом куполе пришли люди, принесли печеньку.
Из грузовичка разгружаются шины...
Сейчас кстати девятый месяц с начала Майдана, срок появления результата. 
По поводу того , что алкотрешмайдан изжил себя - еще более изжила идея комунальщиков в бронежилетах, которым все можно. Вместо того, чтобы хоть попытаться убрать Майдан цивилизованным путем, договорами, социологами, психологическими службами, власть применила проверенное: провокации, комунальщиков в бронежилетах, автозаки.
Руководит всем представитель партии Батькивщина пан Емец. 
Основная ударная сила утром была Киев1, батальон Левый берег, бывшая 17 сотня. Руководил пан Медведь, при поддержке пана Емца из партии Батькивщина. Говорят, Киев1 и Левый Берег взяли за ж при попытке рейдерского захвата, чьей то собственности, и в качестве искупления поставили задачу зачистки. 
Киев2, который пытались натравить на палатки отказался выполнять приказ. Преклонили колено перед Небесной Сотней, спели гимн и отступили. 
Медведь получил кирпичом. 
Зато Майдан разжился 4-мя грузовиками, двумя кранами и автобусом ПАЗ...
Я в это время делала маникюр. 
Только что зачищен Михайловский, задержаны Йосып, Большой. 
На Банковой пожарные машины. Что то грохнуло.
Свет гаснет.
Несколько десятков человек уже арестовано. 
Ждем месива наподобие 18-го...

Каждый готовится как умеет.
Я стараюсь запомниться молодой и красивой, Миша творит магию из картонной каробки. 
Саурон снова бросил нам перчатку...

00:30
Апдейт. На сцене молитва, по Майдану шарится медведевская Нарния и следователи разных РОВД.

01:00 по инсайдерской инфе работникам СБУ выдали резиновые и боевые пули. Причина из захода на Майдан - нахождение здесь техники, которую нужно якобы отсюда вывезти.

1:04 Подошел сотрудник Красного Креста, говорят, что милиция готовится, и просят разместить раненых в оставшемсякуполе. Мы согласны.

срим1

http://www.ustream.tv/recorded/51054482

2:10 нужно еще 4 человека для флешмоба. На сцене снова молитва. Раньше молитва была или каждый час или во во время атаки. Высаживает чуть чуть

2.50 наладили прямую трансляцию угол институтской и крещатика
Www.Spilno.tv/uk
Работают глушилки. Приходится перегружать планшет чуть ли не раз в пять минут

стрим 2

http://www.ustream.tv/recorded/51057456

6:00 не дождавжись штурма засыпаем.

10:00 На данный момент на Майдане группки крепких мужиков в камуфляже и гражданской одежде, которые о чем то переговариваются...
Под сценой спорит толпа пенсионеров. 
Проходят люди на работу и туристы.
Бомжи урулили, думаю, еще с вечера, как только число вооруженных людей в автобусах на смежных улицах превысило число майдановцев внутри баррикад. 
Можно признать, что Вкличко удалось очистить Майдан, и даже вдохнуть в него новую жизнь.

Я голосую за Тимошенко

  • 10.05.14, 18:35

Серед численних розділів на новому сайті Юлії Тимошенко, виконаному в мінімалістичному чорно-білому стилі, якось загубилась кнопка переходу на сайт петицій, створеного в рамках громадських ініціатив. Він не привернув особливої уваги користувачів, які значно більш стурбовані майже фронтовими зведеннями зі Сходу, і на сьогодні там всього сім петицій.

Однак рано чи пізно заворушення на Донбасі закінчаться, і настане час нарешті реально будувати країну, а не гратись в її розбудову, як це було протягом останніх 23 років. І одним із наріжних каменів цієї нової України повинно стати громадянське суспільство, чий вплив на діяльність органів державної влади має стати ключовим і вирішальним.

І одним із основних інструментів повинен стати інститут онлайн-петицій, уже давно запроваджений в цивілізованих країнах, зокрема в США та ЕС, який покликаний перетворитись на постійний консультативний сервіс, з яким мають звірятись наші урядовці та законодавці.

Мало кому відомо, що ця громадська ініціатива Юлії Тимошенко - далеко не перша, і навіть не найбільш комплексна. Ідею створення мережевого консультативного сервісу, за допомогою якого громадяни могли б безпосередньо впливати не лише на рішення влади, а й на законотворчий процес, вона послідовно обстоює та реалізує з 2005 року, тобто, іще з часів першого Майдану.

Саме в грудні 2005 року за ініціативою Юлії Тимошенко було створено проект "Ідеальна країна". Він багато в чому випередив свій час: в його рамках фактично було реалізовано прототип загальнодержавної системи електронної демократії. Однак українське суспільство тоді просто виявилось не готовим сприйняти саму думку, що через інтернет можна подати концепцію реформування якогось аспекту державної діяльності, сектору економіки, або навіть суспільної проблеми. Тим паче, чимсь зовсім неможливим видавалась можливість подачі законопроектів - а така можливість теж була передбачена. Зауважимо в дужках: деякі законопроекти, розроблені на "Ідеальній країні", таки дійсно попали до Верховної Ради, тобто система реально працювала.

Втім, не дивлячись на відсутність цікавості з боку широких громадських кіл, проектом "Ідеальна країна" зацікавилась ІТ-спільнота. Це були в основному програмісти, системні аналітики, і просто захоплені люди, яких притягувала ідея аналізу політичної та економічної ситуації в Україні. В результаті ІК породила небачений раніше продукт: єдину на той час програму політичної партії, написану за участі громадських активістів. Так, можливо, для когось це буде відкриттям, але "Український прорив" Юлії Тимошенко було написано саме так.

Сайту "Ідеальна країна", на жаль, більше не існує через рейдерську атаку Партії Регіонів, але в інтернет-архівах досі зберігається сторінка із словами вдячності всім активістам, які долучились до розробки програми Тимошенко, з якою вона вийшла на вибори в 2007 році і перемогла.

Наступний підхід до залучення широких кіл до законотворчості Юлія Тимошенко зробила аж в 2010 році, після того, як минули роки важкої фінансової кризи, а також пройшли президентські вибори. "Проект Україна третього тисячоліття" був швидше експериментальним, ніж практичним. Адже однією із основних причин, чому "Ідеальна країна" не зацікавила широких кіл, була її комплексність, і складність роботи в її середовищі.

На цей раз все було зроблено максимально просто, а сама діяльність активістів була сконцентрована на двох основних задачах. Першою було створення Конституції України, а другою - подача законопроектів відносно реформування держави. В дужках варто додати: саме існування цього проекту ставить хрест на байках про те, наче Юлія Тимошенко планувала поділити країну з Януковичем на двадцять років вперед.

Ну не створюють таких сервісів, якщо наперед зібрались все "порішати" кулуарно.

На жаль, цей проект взагалі не було доведено до робочої фази. Адже в 2010 році у Юлії Тимошенко відібрали президентство - невдовзі вона була кинута за грати тиранією Януковича, і на довгі три роки про будь-які проекти реформування держави довелось забути.

А потім відбувся ЕвроМайдан, однією із найяскравіших акцій якого став збір підписів під петицією спочатку про санкції стосовно Януковича та його оточення, а потім і про звільнення Юлії Тимошенко. Виявилось, що в нашому суспільстві саме цей вид впливу на рішення влади притягує найбільшу увагу широких кіл. Люди не дуже бажають безпосередньо писати законопроекти, чи розробляти складні концепти, зате вони охоче підтримають ініціативу чи ідею, підняту активістами громадянського суспільства, своїми голосами.

І тоді за дорученням Юлії Тимошенко було створено прототип національної системи онлайн петицій. Вона достатньо проста і наочна, щоб її нею міг скористатись будь-хто. Умови надзвичайно прості: якщо петиція набере більше тисячі петицій за 30 діб, вона буде розглянута особисто Юлією Тимошенко, і отримає її всебічну підтримку аж до законодавчого рівня.

Після цього питання, хто саме з кандидатів в президенти реально відстоює громадянське суспільство в Україні упродовж років, а хто тільки паразитує на цьому, відпадає саме собою.

Серед численних розділів на новому сайті Юлії Тимошенко, виконаному в мінімалістичному чорно-білому стилі, якось загубилась кнопка переходу на сайт петицій, створеного в рамках громадських ініціатив. Він не привернув особливої уваги користувачів, які значно більш стурбовані майже фронтовими зведеннями зі Сходу, і на сьогодні там всього сім петицій.

Однак рано чи пізно заворушення на Донбасі закінчаться, і настане час нарешті реально будувати країну, а не гратись в її розбудову, як це було протягом останніх 23 років. І одним із наріжних каменів цієї нової України повинно стати громадянське суспільство, чий вплив на діяльність органів державної влади має стати ключовим і вирішальним.

І одним із основних інструментів повинен стати інститут онлайн-петицій, уже давно запроваджений в цивілізованих країнах, зокрема в США та ЕС, який покликаний перетворитись на постійний консультативний сервіс, з яким мають звірятись наші урядовці та законодавці.

Мало кому відомо, що ця громадська ініціатива Юлії Тимошенко - далеко не перша, і навіть не найбільш комплексна. Ідею створення мережевого консультативного сервісу, за допомогою якого громадяни могли б безпосередньо впливати не лише на рішення влади, а й на законотворчий процес, вона послідовно обстоює та реалізує з 2005 року, тобто, іще з часів першого Майдану.

Саме в грудні 2005 року за ініціативою Юлії Тимошенко було створено проект "Ідеальна країна". Він багато в чому випередив свій час: в його рамках фактично було реалізовано прототип загальнодержавної системи електронної демократії. Однак українське суспільство тоді просто виявилось не готовим сприйняти саму думку, що через інтернет можна подати концепцію реформування якогось аспекту державної діяльності, сектору економіки, або навіть суспільної проблеми. Тим паче, чимсь зовсім неможливим видавалась можливість подачі законопроектів - а така можливість теж була передбачена. Зауважимо в дужках: деякі законопроекти, розроблені на "Ідеальній країні", таки дійсно попали до Верховної Ради, тобто система реально працювала.

Втім, не дивлячись на відсутність цікавості з боку широких громадських кіл, проектом "Ідеальна країна" зацікавилась ІТ-спільнота. Це були в основному програмісти, системні аналітики, і просто захоплені люди, яких притягувала ідея аналізу політичної та економічної ситуації в Україні. В результаті ІК породила небачений раніше продукт: єдину на той час програму політичної партії, написану за участі громадських активістів. Так, можливо, для когось це буде відкриттям, але "Український прорив" Юлії Тимошенко було написано саме так.

Сайту "Ідеальна країна", на жаль, більше не існує через рейдерську атаку Партії Регіонів, але в інтернет-архівах досі зберігається сторінка із словами вдячності всім активістам, які долучились до розробки програми Тимошенко, з якою вона вийшла на вибори в 2007 році і перемогла.

Наступний підхід до залучення широких кіл до законотворчості Юлія Тимошенко зробила аж в 2010 році, після того, як минули роки важкої фінансової кризи, а також пройшли президентські вибори. "Проект Україна третього тисячоліття" був швидше експериментальним, ніж практичним. Адже однією із основних причин, чому "Ідеальна країна" не зацікавила широких кіл, була її комплексність, і складність роботи в її середовищі.

На цей раз все було зроблено максимально просто, а сама діяльність активістів була сконцентрована на двох основних задачах. Першою було створення Конституції України, а другою - подача законопроектів відносно реформування держави. В дужках варто додати: саме існування цього проекту ставить хрест на байках про те, наче Юлія Тимошенко планувала поділити країну з Януковичем на двадцять років вперед.

Ну не створюють таких сервісів, якщо наперед зібрались все "порішати" кулуарно.

На жаль, цей проект взагалі не було доведено до робочої фази. Адже в 2010 році у Юлії Тимошенко відібрали президентство - невдовзі вона була кинута за грати тиранією Януковича, і на довгі три роки про будь-які проекти реформування держави довелось забути.

А потім відбувся ЕвроМайдан, однією із найяскравіших акцій якого став збір підписів під петицією спочатку про санкції стосовно Януковича та його оточення, а потім і про звільнення Юлії Тимошенко. Виявилось, що в нашому суспільстві саме цей вид впливу на рішення влади притягує найбільшу увагу широких кіл. Люди не дуже бажають безпосередньо писати законопроекти, чи розробляти складні концепти, зате вони охоче підтримають ініціативу чи ідею, підняту активістами громадянського суспільства, своїми голосами.

І тоді за дорученням Юлії Тимошенко було створено прототип національної системи онлайн петицій. Вона достатньо проста і наочна, щоб її нею міг скористатись будь-хто. Умови надзвичайно прості: якщо петиція набере більше тисячі петицій за 30 діб, вона буде розглянута особисто Юлією Тимошенко, і отримає її всебічну підтримку аж до законодавчого рівня.

Після цього питання, хто саме з кандидатів в президенти реально відстоює громадянське суспільство в Україні упродовж років, а хто тільки паразитує на цьому, відпадає саме собою.

https://www.facebook.com/tymoshenko2014/posts/695967550463241

 Вячеслав Ільченко.

Історія епідемії "свинячого грипу"

  • 27.03.14, 14:51
Ця стаття - перша із задуманного мною циклу "Хроніки Тимошенко", спрямованого перш за все на відновлення політичної пам'яті у громадян України про події, в принципі не такі вже й далекі, але тим не менш, давно уже замінені політтехнологічною міфологією. Це взагалі цікавий феномен, коли у в принципі вменяємих людей, які не страждають на якісь психічні відхилення, начисто відбиває пам'ять і замість того, аби пригадати, як воно насправді було, вони повторюють... слогани політтехнологічних кампаній. 

На початку цикл повинен був бути хронологічним - починаючи з історії бартера. Однак, кілька днів тому відбулась дуже цікава бесіда в приваті, в якій піднялась проблема епідемії грипу в Україні в 2009 році. Тому я вирішив змінити концепцію, і статті будуть виходити в тому ж порядку, в якому мені "підкидатимуть" теми фейсбучні дискусії. Тому першу статтю я присвячую саме цьому випадку.

* * *

Аналізуючи аргументацію по випадку "епідемії свиного грипу 2009 року", я виокремив наступну групу аргументів:
- Тимошенко влаштувала масову "розводку" із свиним грипом, а насправді його не було;
- лікарям не давали можливості заявити, що ніякої особливої епідемії немає;
- інформація по епідемії давалась не спеціалістами в області статистики, а тільки чиновниками, і більш конкретно - тільки Тимошенко;
- Тимошенко мала долю в аптечному бізнесі і наварилась на продажу просроченого і шкідливого таміфлю;
- Тимошенко піарилась на хворобах простих людей;
- розводка була ретельно спланована ще навесні, а тому всі на неї повелись.

В основі всіх цих аргументів лежить одне-єдине неявне допущення - що епідемія грипу була ТІЛЬКИ в Україні, а закупки таміфлю теж були ТІЛЬКИ в Україні, а інформація поступала ТІЛЬКИ від Тимошенко. Тільки за цієї умови епідемію грипу можна оголосити "розводкою від Тимошенко". Фактично же ці аргументи повторюють в загальних рисах статтю С. Лямця ""Свинячий грип" в Україні: брехня лікарів, піар і відмивання 5,5 мільярдів", надруковану в "Українській Правді" 2 листопада 2009 року. Вона так і не була ніким фактажно спростована, адже на носу були вибори, а тому й стала одним із зручних джерел політтехнологічних міфів.

Давайте перевіримо, чи все це так.

Спочатку перевіримо, чи існує взагалі такий вірус, адже один із вищевикладених аргументів спекулює тим, що ніякої "особливої епідемії" не було. Насправді, є. Те, що ми помилково називаємо "свиним грипом", насправді є одним із штаммів віруса, який спричинив пандемію гриппа в 1918 році. Цей зв'язок зовсім не був виявлений в 2009 році. Вперше штамм грипу, яким одночасно хворіють і люді і свині, було зафіксовано в роботах 1930-х років. Це легко перевірити ось по цій книзі [1], яка вийшла в 2005 році, за 4 роки до пандемії A(H1N1). Або ось в цій науковій статті Кристофера Ольсена 2002 року [2]. Більше того, епідемія, котра виникла в 2009 році, була далеко не першою. Локальні епідемії були зафіксовані в 1976 році в Сполучених Штатах, в 1998 році там же, та в 2007 році на Філіппінах. Відрізнялись вони тільки незначними відмінностями, які можна пояснити різницею штаммів.

Отже, вірус існує. Тепер задамось іншим питанням: чи існувала сама епідемія, і чи існувала вона в Україні. Перше повідомлення про масове захворювання на "свиний грип" датується 24 квітня 2009 року [2]. Саме цим днем датовано перший прес-реліз Всесвітньої Організації Охорони Здоров'я, в якій зафіксовано перші сім захворювань на цей різновид грипу в Каліфорнії (США) та 12 потверджених випадків в Мексиці. 1 травня 2009 року в прес-релізі уже нараховується 331 випадок з 11 різних країн, при цьому було зафіксовано і потверджено 10 смертей саме від цієї інфекції [4]. Починаючи з цього дня інформація по поширенню свиного грипу стала щоденною, що означає, що поширення хвороби стало надзвичайно швидким - що і є основною ознакою епідемії. Вибірково: на 10 травня 2009 року зафіксовано 4379 випадки свиного грипу, 49 смертей. На 15 травня 7520 випадків, 65 смертей. На 25 травня 12 515 випадків, 91 смерть. 1 липня 17 410 випадків, 115 смертей. Бажаючі легко можуть побудувати графік, і самі пересвідчитись в тому, що поширювалась хвороба надзвичайно швидко. Саме тому, 1 липня 2009 року ВООЗ оголосила "пандемічну тривогу". На той момент захворіло 77201 чоловік, з них 332 померло [5]. В тому ж повідомленні було зазначено, що в Україні є потверджений хворий на "свиний грип". Перевірка по іншим релізам свідчить, що цей хворий з'явився 17 червня, а в статистиці за 5 червня (повідомлення про що наводить С. Лямець) Україна відсутня. Тому, датою появи в Україні "свиного грипу" є саме 17 червня, а не повідомлення В. Князевича від 30 жовтня [6]. Для довідки: епідемія завжди починається з "нульового пацієнта", тобто першої людини, яка заразилась цим штаммом хвороби. Слід зауважити, що це не лишилось непоміченим вітчизняними спецслужбами, і про це було вчасно попереджено перших осіб країни [46].

Повідомлення Князевича, втім, потверджене і розміщене як офіційний реліз на сайті ВООЗ [7]. Тобто, це не було вигадкою Князевича, яка ні на чому не базувалась, як заявляв Лямець, і як свідчить один із аргументів, винесених на початок статті. Епідемія була. І саме в Україні. Більше того, згідно того ж прес-релізу, в Україну була спрямована спеціальна група експертів, яка повинна була допомагати уряду впоратись із хворобою. До її функцій входили: а) лабораторні аналізи; б) епідеміологічні дослідження; в) координація заходів з охорони здоров'я. Особливо зверніть увагу на останню функцію експертної групи. Таким чином, робимо перші висновки:

- "свиний грип" існує і його епідемія дійсно мала місце в Україні восени і взимку 2009 року;
- першим, хто повідомив громадськість про наявність епідемії, був міністр охорони здоров'я Василь Князевич;
- рішення по заходам по запобіганню хворобі приймались в контакті з експертною групою ВООЗ.

В дужках зазначимо, Василь Князевич був призначений в уряді Тимошенко за квотою "Нашої України", був особистим лікарем Віктора Ющенка, а також є Заслуженим Лікарем України. Звідки ми робимо ще один висновок:

- перша інформація по епідемії "свиного грипу" поступила безпосередньо від людини із лікарською освітою, що остаточно вибиває основу з-під твердження, що "епідемія свиного грипу" була "состряпана" Юлією Тимошенко. 

Однак чи були підстави для оголошення епідемічної тривоги. Повідомлення ВООЗ [7] свідчить, що були, адже експертну групу не надсилають, якщо підстав нема. Аргумент, що спритний Князевич "розвів" ВООЗ не витримують критики, тому що існує офіційний реліз від 3 листопада 2005 року [8], де записані наступні цифри: хворих на грип налічується 250 000, 235 - важких випадків. Там же сказано, що спеціалістами були знайдені зразки пандемічного вірусу "свиного грипу" і - зверніть особливу увагу - саме це є підставою для ВООЗ зробити висновок, що інші випадки грипу теж були спричинені A(H1N1). Що остаточно ставить крапку:

- остаточний висновок про епідемію "свиного грипу" в Україні був зроблений не В. Князевичем, не Ю. Тимошенко, а безпосередньо Всесвітньою Організацією Охорони Здоров'я.

Малопоміченим також пройшов звіт того ж таке ВООЗ від 17 листопада 2009 року, де мовиться про те, що незалежний аналіз зразків потвердив ідентичність грипу в Україні із зразками "свиного грипу". Т. ч. вже 17 листопада 2009 року існували прямі підстави оголосити ситуацію в Україні епідемією, засновуючись на трьох показниках: а) велика кількість хворих на грип; б) наявність в країні зразків пандемічного віруса, який уже довів свою здатність до швидкісного поширення; в) найкраще запобігання епідемії - не очікування переходу епідеміологічного порогу, а спроба удавити її в зародку.

Задамось наступним питанням, чому саме таміфлю, а не який-небудь інший препарат. 

Діючою речовиною цього препарату є озельтамівір, антибіотик. Так от рекомендація використати саме його міститься... в звіті ВООЗ від 3 листопада 2009 р. [8]. Причому, там же вказано, що його рекомендують приймати навіть якщо нема лабораторного потвердження, що у людини "свиний грип". Причому там же зазначається, що це "загальна практика". Отже:

- ідея масової закупки та застосування таміфлю як засобу проти "свиного грипу" належить не Юлії Тимошенко: це рекомендація ВООЗ, яка нічим не відрізнялась від таких самих для інших країн.

Можна, звичайно, ставити під сумнів висновки всесвітньої організації, наприклад, наводити дані по резистентності віруса і всьому такому, але це не змінить сам факт того, що таміфлю було закуплено не тому, що так захотілось Юлії Тимошенко (чи навіть Василю Князевичу), а тому, що цей препарат входив до списку рекомендованих засобів боротьби із "свинячим грипом".

Окремо зауважимо, що криклива стаття С. Лямця, з якої ми почали розгляд питання, вийшла 2 листопада 2009 року. А звіт, який ми розбираємо, був виданий 3 листопада, а незалежна експертиза "свиний грип" потвердила 17 листопада. Відповідно, її не можна наводити як аргумент не лише тому, що вона оперує не фактами, а емоціями, а й тому, що автор володів неповною інформацією, а відтак його висновок про "придуманість епідемії" є звичайним голослівним домислом.

Тепер проаналізуємо причини, чому вантаж із закупленого "в пожарному порядку" таміфлю зустрічала саме Юлія Тимошенко, і чому знадобився такого масштабу піар по телебаченню. Звісно, можна сказати, що все це сталось тому, що Юля любить красуватись перед телекамерами... але в даному випадку причини існують, і вони значно серйозніші, ніж здається на перший погляд. Давайте простежимо ситуацію по датам. Отже, ось хронологічно перше повідомлення: [9], від 29 жовтня 2009 року.

Тут говориться про те, що в країні було зареєстровано 30 летальних випадків внаслідок захворювання на грип. Причому цю інформацію також потвердив "5 канал", який вказав на смертельні випадки і в інших областях, крім тих, які були зазначені в звіті Міністерства Охорони Здоров'я. З чого ми уточнюємо зроблений вище висновок, і додаємо до аналізу наступний факт:

- причиною оголошення епідеміологічної тривоги було не волюнтаристське рішення В. Князевича, а об'єктивна ситуація, коли від грипу, звичної для України сезонної хвороби, почали вмирати люди.

Заодно додамо, що інформація в той час йшла не лише через МОЗ, а й через регіональну пресу [10], як наприклад, в Дрогобичі, чи у Львові [11]. Зверніть увагу в останній новині, що автором розпорядження про збільшення медичного персоналу було дано Андрієм Садовим, в чиєму професіоналізмі немає підстав сумніватись, при цьому в ньому уже міститься повний набір заходів при масовій епідемії.

Таким чином, вже на 29 жовтня існували підстави для: а) відповідного засідання Кабміну; б) відповідних слухань в Парламенті. Якби вони були призначені перед повідомленнями про смертність від грипу, а до нього, можна було б говорити про "состряпаність" грипу. Однак, повідомлення про засідання комісії Кабміна [11] з'явилось ввечері 29 жовтня (тобто ПІСЛЯ потвердження з місць про масове захворювання), а синхронно із ним була подана заявка на слухання в Парламенті [12]. Особливо зверніть увагу на авторів постанови ВРУ - це Леся Оробець (тоді ще Єдиний Центр - яскраво антитимошенківська фракція в парламенті), а також М. Полянчич (представник НУНС). Т. ч., можна зробити ще один висновок:

- дії українського уряду та українського парламенту були закономірною реакцією на повідомлення про смертність від грипу з місць та введення фактичних умов карантину в тому ж Львові. Те, що відповідні ініціативи виходили від ворогуючих по факту політичних сил, свідчить про відсутність загальної змови.

Зауважимо, піару поки що немає. Є звичайна процедура при виникненні епідемічної ситуації.

А наступного дня якраз і почались ті події, які й призвели до того вечірнього ефіру із зустрічанням "таміфлю". А саме: 30 жовтня, паралельно із засіданням урядової комісії, президент Віктор Ющенко збирає РНБО, але за його підсумком... видає чисто піарне повідомлення із вимогою до Тимошенко надати план боротьби із грипом [13]. При цьому точно знаючи, що цей план УЖЕ розробляється, виходячи з [11]. Логіки в такому повідомленні ні на гріш... якщо тільки не пригадати наступне його повідомлення [14], де Тимошенко оголошується "вчорашнім днем" . Таким чином, робимо перше спостереження:

- піаром на епідемії почав займатись саме Віктор Андрійович Ющенко, який своїми діями бажав створити ілюзію, що вироблені урядовою комісією заходи [15] є результатом його вимог, а Тимошенко недієздатна.

А далі ми бачимо іще одне цікаве повідомлення. Анатолій Гриценко робить фантастичну заяву - виявляється, для того, щоб впоратись з епідемією, треба задіяти... війська [16]. Але війська застосовуються лише у випадку небезпеки національного рівня. А Віктор Янукович тут же звинуватив Тимошенко в тому, що вона... завезла в Київ людей, хворих на "свинячий грип" [17]. В той же самий день член Партії Регіонів Інна Богословська в прямому ефірі у Савіка Шустера заявила, що... в Західній Україні - епідемія легеневої чуми [18]. Що цікаво, це сенсаційне повідомлення, яке прозвучало на всю країну, тут же була дезавуйоване Раїсою Богатирьовою [19], але це повідомлення пройшло непоміченим. Так само, як і більш пізнє повідомлення, що паніка про легеневу чуму нагніталась свідомо [45].

- фактичними авторами паніки були Віктор Ющенко, Анатолій Гриценко, Віктор Янукович та Інна Богословська. 

А Тимошенко якраз говорила про те, що не варто політизувати епідемію грипа і перетворювати її на шоу [20]. 

Однак решта політичних фігурантів уже відчули, що на цій темі можна зробити добрячий політичний капітал. Особливо старався Віктор Ющенко. Він дав доручення Міноборони розгорнути військові шпиталі [21], оприлюднював статистику смертності [22], вимагав встановити "повний контроль" [23], а в РНБО навіть давали поради, як вести себе під час грипу... і нащось рекомендували вакцинацію [24]. При цьому, як виявилось трохи пізніше, саме Віктор Андрійович Ющенко свого часу заветував постанову про поставку в Україну сучасного діагностичного обладнання [29].

На фоні цього галасу якось загубилось те, що робила Тимошенко. А вона:

- виділила 500 млн. грн. на боротьбу з грипом [25];
- закликала всіх слухатись лікарів (на це особливо зверніть увагу, адже одним із пунктів критики Тимошенко є те, що вона лікарям рот затикала) [26];
- розпочала домовлятись про поставки ліків [27].

Тобто, з усього українського політикума де вимагали, заявляли і звинувачували, Тимошенко піарилась НАЙМЕНШЕ. Навпаки, вона робила те, що необхідно, для того, щоб впоратись із епідемією. Тільки ввечері 31 жовтня, тобто майже через добу після нагнітання ситуації, вона була змушена звернутись до народу України, щоб заспокоїти паніку, яку викликали безвідповідальні заяви решти топ-політиків [28].

Вони, до речі, не припинялись. Бо 1 жовтня 2009 року у Ющенка знову почали давати Тимошенко "ценниє указанія" [30].

А тепер головний сюрприз цієї розвідки. Виявляється, про поставки "таміфлю", як і про "пандемічну ціну" (яку потім оголосили завищеною, і звинуватили в цьому Тимошенко) домовлявся... Петро Порошенко. Причому це не особливо приховувалось, новина про це датована тим таки 1 жовтня 2009 року [31], а потім це потвердив заступник міністра охорони здоров'я В. Лазоришинець [32]. Таким чином, робимо іще один висновок:

- до завищених цін на таміфлю Тимошенко має лише опосередковане відношення.

Однак лишається питання, чому саме вона зустрічала літак. Насправді, вона там була не одна. Якось забулось, що там також була голова Секретаріату Президента Віра Ульянченко [31] і Петро Порошенко [32]. Це цілком відповідає процедурі для практично "пожежного" розмитнення товару. Значно пізніше Ульянченко та Порошенко були акуратно "викреслені" з історії, і з'явився політтехнологічний міф про те, як Юля вночі зустрічала таміфлю, і це був такий страшний-престрашний піар на хворобі. Не вірите? Ось джерело відомості про те, що Юля ОДНА зустрічала літак, і ним є... правильно, Віктор Андрійович Ющенко, який "забув", що там був його кум і голова Секретаріату [50].

При цьому дійсно майже героїчний вчинок Тимошенко, коли вона не побоялась приїхати в Закарпаття, де був найвищий рівень епідеміологічної тривоги [33], забувся взагалі.

А тепер задамось іншим питанням: звідки ростуть ноги у кампанії про "состряпаність" епідемії. І тут ми знову упираємось в Віктора Ющенка, який ще пару днів тому зчинив шумиху навколо епідемії. Він наслав перевіряти заходи Тимошенко по епідемії... Генпрокуратуру та СБУ [34]. І тим же вечором з'являється повідомлення головного санітарного лікаря О. Біловола, що... епідемії свинячого грипу взагалі нема [35]. Це як розуміти? Спочатку міністр охорони здоров'я першим заявляє про епідемію, а потім його заступник робить заяву, що ніякого свинячого грипу нема? За дивним збігом цей же Біловол в 2012 році був обраний до ВР як мажоритарник і вступив до фракції... правильно, Партії Регіонів. Іще одним "прозрілим" політиком, який говорив про те, що грип сфабрикований, був... "всім потрібний" Володимир Литвин [38], який уже наступного дня знову "прозрів" і уже вимагав надзвичайного стану [43].

Цього ж дня, помітимо, з'являється і злощасна стаття С. Лямця. І саме починаючи з цього почалось "викреслювання" з історії Ющенка, Порошенка та Ульянченко. Ще так недавно вони завзято боролись із епідемією, а тепер вони раптом зупинились. Я не маю права робити глобальні висновки, але таких фантастичних збігів в Україні не буває.

Зауважимо, що уже після "розвінчувального" повідомлення Біловола (що, до речі, ставить хрест на тому, що Тимошенко закривала рот лікарям) та доручення ГПУ по розслідуванню витрат на епідемію, до Ющенка поступали листи з проханнями ввести надзвичайний стан [36]. Це може свідчити про те, що розпочався тупий саботаж в той час, коли в країні ще не скінчилась кризова ситуація. Адже заявляти в розгар епідемії, що нічого насправді нема, а також займатись розслідуванням витрат, коли гроші-то ще не виділені [37] - це таки саботаж. Що цікаво, гроші були виділені, але не уряду, а... безпосередньо міністерству охорони здоров'я [39].

Зараз ми уже упевнено можемо сказати, що і Лямець, і Біловол відверто брехали. Звіт ВООЗ від 3 листопада потвердив, що у нас саме свинячий грип, тому й така височенна смертність від нього. Але з цієї брехні виріс цілий пласт політтехнологічних міфів.

Тимошенко навіть в таких умовах продовжувала діяти:

- розглянула питання термінової добудови інфекційної лікарні в Івано-Франківську (зауважимо, що це уже дії на перспективу, на випадок повторного сплеску) [40]
- вела перемовини про закупівлю антибіотиків широкої дії в Індії (в дужках зауважимо, що це теж вимога ВООЗ - вже після епідемії було наведено статистичні розрахунки, де показано, що таміфлю краще вживати в поєднанні із такими антибіотиками, менше небезпека ускладнення) [41];
- займалась поповненням резервів марлі в мобілізаційному резерві [42].

На фоні цього Ющенко продовжував звинувачувати Тимошенко в недостатньості зусиль, і прямо обзивав "сліпими кошенятами" [44]. Грошей при цьому не виділяли [47]. Тим часом кількість померлих вже наступного дня перевалила за 100 [48], а епідемічний поріг було перевищено в 4 областях [49]. А гроші не виділили і ще через день [50]. Ба більше, навіть ті гроші, що вона виділила, "зависали" через "процедуру освоєння" [52], а регіони криком кричали про недостатню фінансованість [53]. 

Окремо слід сказати про аптечний бізнес, і те, що Тимошенко якимсь чином контролювала фінансові потоки через них. Мені чисто для себе цікаво, як вона могла це робити, якщо в цей час перевірками ціноутворення аптек займалось... СБУ, під керівництвом Наливайченка [46]. Більше того, закуплений Тимошенко таміфлю був цілком придатний для використання, що потверджується тим, що списали його... аж в 2011 році [54].

На щастя, вже з 10 листопада епідемія пішла на спад, і зрештою, все увійшло в звичну колію. Почались вибори, а разом із ними почали конструюватись і політичні міфи. Саме вони, через масовану кампанію і збереглись в пам'яті, тоді як факти свідчать про інше. І тому, підсумовуючи цю довгу статтю, ми можемо упевнено констатувати:

- епідемія "свинячого грипу" існувала, і дійсно мала місце восени 2009 року;
- з усіх політиків Тимошенко піарилась найменше;
- ніяким лікарям не закривався рот, більше того, Тимошенко радила всім притримуватись саме рекомендацій лікарів;
- інформація по епідемії всебічно розглядалась усіма зацікавленими сторонами, і навіть більше, ніж треба;
- Тимошенко не мала ніякої долі в аптечному бізнесі і не мала навіть теоретичної змоги контролювати фінансові потоки;
- Тимошенко змогла з честю впоратись із епідемічною ситуацією в умовах хронічного недофінансування, пристальної уваги ГПУ та СБУ, а також в умовах сильної інформаційної атаки на себе.

[1] http://books.nap.edu/openbook.php?isbn=0309095042&page=75
[2] http://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0168170202000278?via=ihub
[3] http://www.who.int/csr/don/2009_04_24/en/
[4] http://www.who.int/csr/don/2009_05_01/en/
[5] http://www.who.int/csr/don/2009_07_01a/en/
[6] http://www.pravda.com.ua/news/2009/10/30/4276249/
[7] http://www.who.int/csr/don/2009_11_01/en/
[8] http://www.who.int/csr/don/2009_11_03/en/
[9] http://life.pravda.com.ua/technology/2009/10/29/29758/
[10] http://zik.ua/ua/news/2009/10/30/202445
[11] http://www.pravda.com.ua/news/2009/10/29/4275772/
[12] http://www.pravda.com.ua/news/2009/10/30/4275954/
[13] http://www.pravda.com.ua/news/2009/10/30/4276530/
[14] http://www.pravda.com.ua/news/2009/10/30/4276614/
[15] http://www.pravda.com.ua/news/2009/10/30/4276916/
[16] http://www.grytsenko.com.ua/blog/view-paniku-zupynjat-efektyvni-i-rishuchi-diji.html
[17] http://www.pravda.com.ua/news/2009/10/30/4276963/
[18] http://tsn.ua/ukrayina/bogoslovska-v-ukrayini-pochalasya-epidemiya-chumi-a-ne-gripu.html
[19] http://www.pravda.com.ua/news/2009/10/30/4279090/
[20] http://www.pravda.com.ua/news/2009/10/30/4277884/
[21] http://www.pravda.com.ua/news/2009/10/30/4278317/
[22] http://www.pravda.com.ua/news/2009/10/30/4278360/
[23] http://www.pravda.com.ua/news/2009/10/30/4278854/
[24] http://www.pravda.com.ua/news/2009/10/30/4278842/
[25] http://www.pravda.com.ua/news/2009/10/30/4278720/
[26] http://www.pravda.com.ua/news/2009/10/30/4278869/
[27] http://www.pravda.com.ua/news/2009/10/30/4278902/
[28] http://www.pravda.com.ua/news/2009/10/31/4280565/
[29] http://www.pravda.com.ua/news/2009/10/31/4279390/
[30] http://www.pravda.com.ua/news/2009/11/1/4282186/
[31] http://www.pravda.com.ua/news/2009/11/1/4281339/
[32] http://www.pravda.com.ua/rus/articles/2009/11/13/4513902/
[33] http://www.pravda.com.ua/news/2009/11/2/4283954/
[34] http://www.pravda.com.ua/news/2009/11/2/4284192/
[35] http://www.pravda.com.ua/news/2009/11/2/4285203/
[36] http://www.pravda.com.ua/news/2009/11/3/4287256/
[37] http://www.pravda.com.ua/news/2009/11/3/4287414/
[38] http://www.pravda.com.ua/news/2009/11/3/4286305/
[39] http://www.pravda.com.ua/news/2009/11/3/4286898/
[40] http://www.pravda.com.ua/news/2009/11/3/4287517/
[41] http://www.pravda.com.ua/news/2009/11/3/4287553/
[42] http://www.pravda.com.ua/news/2009/11/3/4287587/
[43] http://www.pravda.com.ua/news/2009/11/4/4291333/
[44] http://www.pravda.com.ua/news/2009/11/4/4290421/
[45] http://www.pravda.com.ua/news/2009/11/4/4290480/
[46] http://www.pravda.com.ua/news/2009/11/4/4288105/
[47] http://www.pravda.com.ua/news/2009/11/5/4292266/
[48] http://www.pravda.com.ua/news/2009/11/6/4294800/
[49] http://www.pravda.com.ua/news/2009/11/6/4295248/
[50] http://www.pravda.com.ua/news/2009/11/9/4301023/
[51] http://www.pravda.com.ua/news/2009/11/9/4300752/
[52] http://www.pravda.com.ua/news/2009/11/10/4302738/
[53] http://www.pravda.com.ua/news/2009/11/10/4304717/
[54] http://news.tochka.net/98821-kuda-devalsya-tamiflyu/



Вспомните притчу

  • 22.02.14, 14:43
В притчах Соломона есть одна из самых известных-про двух жещин,претендовавших быть матерью одного ребенка.                                    Так вот,моя Украина-это ребенок.ЕС-сказали:"Не хотите-не надо",а Россия предпочитает разделить Украину.  Вот и все.chih

Майдан підтримав звернення до ЄСПЛ щодо звільнення Ю. Тимошенко

  • 12.01.14, 18:27
pr_a9971.jpg
Народне віче на Майдані Незалежності у Києві сьогодні підтримало ініціативу про звернення до Європейського суду з прав людини з проханням прискорити розгляд справи "Тимошенко проти України" щодо незаконності вироку у так званій "газовій" справі та ухвалити справедливе рішення про її звільнення. 

Учасники акції підтримали це звернення тисячоголосним скандуванням "Юлі – волю!". 

Як відомо, друга заява Юлії Тимошенко до Європейського суду з прав людини про незаконність кримінального провадження в так званій "газовій" справі було направлено в листопаді 2012 року, після завершення всіх національних процедур з оскарження вироку Печерського районного суду Києва. 

Нагадаємо, 15 липня 2013 року Європейський суд з прав людини повідомив про початок розгляду справи щодо кримінального провадження стосовно екс-прем'єр-міністра України Юлії Тимошенко у так званій "газовій" справі. Зокрема, Євросуд довів до відома уряду України другу заяву Юлії Тимошенко й запропонував йому надати до 23 жовтня 2013 року свої зауваження щодо поданих скарг. За процедурою, захист надає суду свою позицію щодо урядових пояснень. 

Процедура розгляду справи в Європейському суді з прав людини не передбачає конкретних дат завершення цього процесу та оголошення за його результатами рішення.

Підпиши Петицію до АП США про звільнення Тимошенко

  • 08.01.14, 18:19
 ПОКРОКОВА ІНСТРУКЦІЯ

Кожний може подпісати петицію. Для цього потрібно:

 

1. Перейти на СТОРІНКУ, де вона розміщена.

 

2. Створити профайл, кліком на «CREATE AN ACCOUNT»

 

 

3.Далі заповнити форму:

 

адреса e-mail

ім'я

Прізвище(нік)

перевірка - відповідь на легке питання (саме питання можна перекласти з английської ТУТ)

 

 

4. Клікаємо на  «CREATE AN ACCOUNT»

 

5. Клікаємо «SIGN THIS PETITION» (в деяких випадках голосування йде автоматично після заполнения форми та підтвердження)

 

 

ВСЕ

З днем народження Юлію Тимошенко!

  • 27.11.13, 09:43
Чому усі забули, що сьогодні день народження Юлії Володимирівни? А вона в свій день народження голодує!

Одна подія-випадок,дві є збігом обставин,а три ...ч.ІІ

  • 10.11.13, 21:43
Початок: http://blog.i.ua/community/3034/1306186/

Продовжимо далі наші конспірологічні побудови...

Частина 2. Темне минуле Віктора Ющенка

Перш ніж розглядати причини, чому Юлію Тимошенко хотіли переслідувати майже одразу після закінчення Помаранчевої Революції, і хто так шалено опирався її призначенню на пост прем'єр-міністра, слід розглянути, що ж саме змушувало Ющенка підкорятись цій волі, і чому він зрештою підписав угоду із своїми власними ворогами - Партією Регіонів.

Майже десять років тому в українській політичній еліті склалась негласна угода "don't tell - don't ask" про походження першого мільйона кожного з її фігурантів. Зрозуміло, що в каламутній водичці початку 90-х років просто неможливо було зробити "чистий" капітал вже в силу того, що законодавство змінювалось по кілька разів на місяць, та й взагалі не було зрозуміло, який закон працює, а який - ні. Якщо розбирати події тих часів, то ніяких тюрем не вистачить - сядуть всі, починаючи від олігарха, і закінчуючи дрібними службовцями і працівниками, які від хронічного безгрошів'я тягли все, що погано лежить.

Однак "справою ЕЕСУ" проти Тимошенко Партія Регіонів цей негласний пакт порушила. Виявилось, що події 90-х років не для всіх є "забороненою темою". Що ж, в такому разі, ми теж можемо розконсервувати архіви тих далеких часів, і поглянемо, можливо, там знайдеться причина такої дивної поведінки самопроголошеного лідера Майдану.

Згідно офіційної біографії Ющенко завжди був демократом, лібералом і навіть ярим українофілом. Настільки, що в 1999 році до Ющенка приходили Вячеслав Чорновіл та Віктор Пинзеник із пропозицією... стати президентом [1]. І дійсно. Образ такого собі мудрого сільського пасічника, який він для себе обрав, настільки захопив більшу частину нашого населення, що вони побачили в ньому реалізацію своєї мрії про справді українського лідера. Однак великий подив викликає посилання на Вячеслава Чорновола як "політичного батька" Ющенка. Адже ще так недавно демократичний рух "Україна без Кучми" той-таки Ющенко називав "фашистами"[2]. На таке не міг погодитись "політичний учень" Вячеслава Чорновола, навіть під страшенним тиском Кучми. Потім, щоб "відбілити" заплямований образ головного демократа країни, довелось підключати Литвина [3] і списати все на "дописку". Однак особисто мені це видається недолугою відмазкою, спробою перекласти з хворої голови на здорову. Тому що в 2009 році Ющенко повторив свій епічний подвиг, порівнявши Юлію Тимошенко із Гітлером [4], на цей раз публічно, перед ошелешеними мешканцями міста Жовква Львівської області, і не знайшлося вірного Литвина, який міг би взяти на себе всю вину.

Націоналісту, політичному учневі Вячеслава Чорновола, такого просто не прийшло б в голову. Зате такі порівняння регулярно приходять в голову... Вітренко [5]. Хто ж ви насправді, пане Ющенко?

Знову приглянемось до найближчого післямайданного періоду. І тут знову починаються якісь чудеса. Страшне самоубивство Кравченка, яке сколихнуло Україну 4 березня 2005 року [6] змусило Ющенка публічно відхреститись від нього [7]. Однак рукописи не горять, і можна легко знайти, що саме думав Ющенко про Кравченка раніше. Він вважав його принциповою і чесною людиною [8]. А вже зараз нам відомо, що Юрій Кравченко володів якоюсь убивчою інформацією про смерть Вячеслава Чорновола [9]. Звісно, не можна покладатись на слова Тараса Чорновола, який часто озвучував відверту брехню, вигідну своїм нинішнім патронам. Однак куди в такому разі приліпити інші свідчення, що Ющенко міг знати про майбутнє "самовбивство" Кравченка, і просто нічого не зробив [10]. О ні, я не звинувачую Віктора Ющенка в організації убивства Кравченка. Я просто зауважую, що якусь вигоду в тому він мав... хоча б ту, що зміг остаточно поховати ту частину свого життя, в якому Кравченко був "принциповим і надійним", а Кучма був його "батьком" [11].

Однак стривайте, іще в 1999 році Ющенку пропонував стати президентом сам Чорновіл. Як же тоді в 2001-му він міг вважати Кучму "батьком"?..

Цілком можливо, що ці слова - легенда, чиї корені ростуть із емоційної фрази дружини Чорновола Атени Пашко, сказаної нею в далекому 2001 році [12]. Адже насправді великий дисидент був близьким не з Ющенком, а з Вадимом Гетьманом [13], його патроном та учителем. А Гетьман теж уже на тому світі, і небагато розкаже про те, які насправді відносини були між Вячеславом Максимовичем та Віктором Андрійовичем...

Дивина, правда? Люди, які могли б пролити світло на те, ким був Ющенко до свого "демократичного" теперішнього, уже давно нічого не можуть розповісти. Що ж такого криється в минулому Ющенка, що він так мляво реагував на убивство своїх найближчих друзів - Чорновола, Гетьмана, Кравченка, і їх таємничі смерті досі не розслідувані? Не міг нічого зробити? Чи міг, але не наважувався, бо боявся, що на світло випливе оте саме минуле, яке він все життя намагався поглибше поховати, щоб не плямувати світлий образ Першого Демократичного Президента? І цей страх майстерно використовував хтось, у кого в сейфі лежить папочка із документами, які могли безповоротно знищити ореол Лідера Майдана, і зробити його тим, ким він був весь час - звичайним пострадянським президентом, який міцно висить на кремлівському гачку, але за певні "поступки" йому дозволено грати роль "европейця".

Про поступки ми поговоримо трохи далі, а зараз давайте копнемо глибше, повернувшись до початку української незалежності. Юлія Тимошенко тільки робила перші кроки в бізнесі, коли Віктор Андрійович Ющенко керував комерційним банком "Україна". Його банкрутство уже настільки затаскана річ, що іноді здається - це банкрутство для того і було потрібно, щоб приховати щось значно більш масштабне і дуже-дуже некрасиве.

В 1994 році відбулась спроба відколоти від України Крим, використовуючи абхазький варіант, із таким собі Юрієм Мєшковим - "першим президентом Криму" [14]. Протримався цей самопроголошений президент доволі довго - з лютого 1994 року по березень 1995 р. На такий довгий термін необхідні були гроші, і немаленькі. Прийнято вважати, що їх виділили російській спецслужби, по тій же схемі, що й в Абхазії.

І тут знову починаються дивні збіги. Була тоді така фірма, "Імпекс 55", про яку нині пам'ятають хіба що лічені люди. Дивна була фірма. Серед її клієнтів були Юрій Мешков, тоді ще простий народний депутат, В. Кличников, лідер так званого "Русского Движения Крыма" та Є. Жагорніков, керівник кримського ДАЇ [15]. Дивний збіг, правда? Всі ці люди потім зіграли чільну роль в перевороті 1994 року.

Однак мало кому відомо, що саме фірмі "Імпекс 55" комерційний банк "Україна" виділив 804 мільйона рублів на практично безвідсоткову позику (8%, якщо точно). Причому назад в банк ці гроші так і не повернулись [15]. Чи не було це отим самим "уставним капіталом" для майбутнього перевороту?

Можна, звісно, зауважити, що Ющенко міг нічого не знати, і виділив кредит просто з комерційних міркувань... Однак ця версія не витримує критики. Ющенко прекрасно знав цю фірму, адже проводив семінари саме на її рахунок в далекому 1991 році [15]. Знав він і про те, куди йдуть гроші, що він виділяє - адже всі платежі "Імпекс 55" проводила через "Україну". А це були... "политические консультации и организация контактов с Верховным Советом и правительством России" [16].

Взагалі, співробітництво між "Імпекс 55" та Ющенком було досить плідним. Шляхи їх розійшлись тільки після безпосереднього перевороту, коли, очевидно, Віктор Андрійович второпав нарешті, в що саме вляпався по саму свою маківку, і пошвидше состряпав крах банка "Україна", щоб все приховати. І потім все життя він страшно і панічно боявся, що хтось дізнається про його причетність до фінансування однієї із найбільших (і майже вдалою) спроб дестабілізувати Україну з боку Кремля. І цей страх було кому використати.

Адже це не дитячі іграшки, типу там офшорних розрахунків, чи копійчаних хабарів, які, до того ж, були просто вигадкою прокуратури. Це пряма участь в політичних іграх Кремля, спрямованих на розкол України. В нашому суспільстві, де один тільки, сяк-так фактажний, натяк на співпрацю з Кремлем, нищить репутацію політика, для Ющенка така інформація була б гарантованою політичною смертю. Особливо в часи після Майдану, коли люди раділи, що змогли перебороти інфернальний подих диктатури, який насувався на них зі Сходу.

Тому він і підписав угоду того вечора у Кучми. Тому він і виконував слухняно все, що необхідно, аби прем'єр-міністром не стала Юлія Тимошенко. Тому він, зрештою, і привів до влади людину, яка не робила таємниці з того, що є кандидатом від Кремля - Віктора Януковича.

Далі буде...

Примітка: посилання [15] та [16] - це різні редакції однієї і тієї ж статті. Просто в останній є скани деяких платіжок.

1. http://www.pravda.com.ua/articles/2005/01/13/3006123/
2. http://www.pravda.com.ua/news/2001/02/14/2981881/
3. http://vsenovosti.in.ua/news/0310146
4. http://ura-inform.com/ru/politics/2009/12/14/prezident
5. http://www.from-ua.com/politics/44408c8d0ae19/
6. http://www.pravda.com.ua/ukr/news/2005/03/4/3007655/
7. http://dt.ua/POLITICS/yuschenko_za_10_rokiv_povnistyu_zminiv_svoyu_dumku_pro_kravchenka.html
8. http://www.pravda.com.ua/news/2001/12/1/2985521/
9. http://24tv.ua/home/showSingleNews.do?chornovil_kravchenko_pri_yushhenku_govoriv_pro_vbivstvo_batka&objectId=80115
10. http://dr-jfrost.livejournal.com/78548.html
11. http://www.pravda.com.ua/news/2001/09/11/2983783/
12. http://maidanua.org/arch/arch2001/1009366540.html
13. http://podrobnosti.ua/analytics/2005/04/08/202844.html
14. http://www.istpravda.com.ua/articles/2011/05/10/38319/
15. http://www.compromat.ru/page_27069.htm
16. http://www.usinfo.ru/juschenko.htm

Сторінки:
1
2
3
4
5
6
7
8
43
попередня
наступна