О сообществе

Стаття 190. Шахрайство

1. Заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство) -

карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.

2. Шахрайство, вчинене повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або таке, що завдало значної шкоди потерпілому,-

карається штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк від одного до двох років, або обмеженням

волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років.

3. Шахрайство, вчинене у великих розмірах, або шляхом незаконних операцій з використанням єлектронно- обчислювальної техніки -

карається позбавленням воді на строк від трьох до восьми років.

4. Шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою,-

карається позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

1. Особливістю предмета шахрайства є те, що ним може бути як чуже майно, так і право на таке майно. Право на майно може бути закріплене у різних документах, наприклад цінних паперам, довіреностях на право розпорядження майном, боргових зобов'язаннях, заповітах тощо. Про поняття права на майно див. коментар. викладений у Загальних положеннях до цього розділу.

2. Об'єктивна сторона шахрайства полягає у заволодінні майном або придбанні права на майно шляхом обману чи зловживання довірою. В результаті шахрайських дій потерпілий - власник, володілець, особа, у віданні або під охороною якої знаходиться майно, добровільно передає майно або право на майно винній особі. Безпосередня участь потерпілого у передачі майнових благ і добровільність його дій є обов'язковими ознаками шахрайства, які відрізняють його від викрадення майна та інших злочинів проти власності.

За ознакою безпосередньої участі потерпілого у процесі незаконного вилучення майна шахрайство схоже з вимаганням, яке також передбачає передачу майна чи права на нього винній особі самим потерпілим. Однак, якщо при вимаганні потерпілий робить це вимушено, то при шахрайстві потерпілий переконаний у тому, що він розпоряджається майном за власною волею, у своїх інтересах або принаймні не на шкоду цим інтересам. Така його переконаність є результатом впливу на нього шахрая, а саме, введенням потерпілого в оману щодо правомірності передачі ним винному майна чи надання йому права на майно.

Добровільність при шахрайстві має уявний характер, оскільки вона обумовлена обманом. Якщо потерпілий у зв'язку з віком, фізичними чи психічними вадами або іншими обставинами не міг правильно оцінити і зрозуміти зміст, характер і значення своїх дій або керувати ними, передачу ним майна чи права на нього не можна вважати добровільною. Заволодіння майном шляхом зловживання цими вадами або віком чи станом потерпілого за наявності для того підстав може кваліфікуватися як крадіжка, а одержання права на майно за таких обставин - розглядатися як недійсна угода (ст. ст. 51, 52, 54, 55 ЦК).

Способами вчинення шахрайства є: 1) обман; 2) зловживання довірою.

Обман як спосіб шахрайського заволодіння чужим майном чи придбання права на таке майно полягає у повідомленні потерпілому неправдивих відомостей або приховування певних відомостей, по-

відомлення яких мало б суттєве значення для поведінки потерпіло-

го, з метою введення в оману потерпілого. Таким чином, обман може мати як активний (повідомлення потерпілому неправдивих відомостей про певні факти, обставини, події), так і пасивний (умисне замовчування юридичне значимої інформації) характер. У другому випадку для наявності шахрайства необхідно встановити, що бездіяльність винного призвела до помилки потерпілого щодо обов'язковості або вигідності передачі майна (права на майно) шахраєві, була причиною добровільної передачі потерпілим майнових благ. Якщо особа заволодіває чужим майном, свідомо скориставшись чу жою помилкою, виникненню якої вона не сприяла, вчинене не може визнаватися шахрайством. За певних обставин (у разі, якщо таке майно має особливу історичну, наукову, художню чи культурну цінність) такі дії можуть бути кваліфіковані за ст. 193.

Змістом обману як способу шахрайства можуть бути різноманітні обставини, стосовно яких шахрай вводить в оману потерпілого. Зокрема, це може стосуватися характеристики певних предметів, зокрема їх кількості, тотожності, дійсності (обман у предметі), особистості винного або інших осіб (обман у особі), певних подій, юридичних фактів, дій окремих осіб тощо. За своєю формою обман може бути усним, письмовим, виражатися у певних діях (підміна предмета, його фальсифікація тощо), у тому числі конклюдентних,

Різновидом шахрайського обману судова практика визнає фіктивне представництво, за якого винний, створюючи враження про свою належність до того чи іншого підприємства, має на меті укласти договори й отримати гроші без поставки товару або, навпаки, одержати товар без належної його оплати.

До найбільш поширених випадків застосування обману як способу шахрайства належать: вчинення різних угод щодо рухомого і нерухомого майна (купівля-продаж, оренда), коли потерпілому передається фальсифікований товар або предмети гіршої якості, або ж предметом угоди виступають фіктивні предмети, які не існують Е об'єктивній реальності або не належать винній особі; незаконне отримання пенсій, субсидій, інших видів соціальної допомоги на підставі підроблених документів: обманне отримання попередньої оплати (авансу) за надання товарів чи послуг.

Зловживання довірою полягає у недобросовісному використанні довіри з боку потерпілого: для заволодіння чужим майном чи правом на нього винний використовує особливі довірчі стосунки, які склалися між ним та власником чи володільцем майна. Такі стосунки можуть виникати внаслідок особистого знайомства, родинних або дружніх зв'язків, рекомендацій інших осіб, зовнішньої обстановки, цивільно-правових або трудових відносин, соціального статусу винного чи інших осіб тощо. Як шахрайство, вчинене шляхом зловживання довірою, слід розглядати отримання кредиту, попередньої оплати за товари чи виконання робіт (авансу), укладення договору позики, укладення договору прокату тощо без наміру повернути отримані кошти чи інші матеріальні цінності, виконати відповідну роботу, повернути борг чи отримані у користування речі.

Отримання майна під умовою виконання якого-небудь зобов'язання може кваліфікуватися як шахрайство лише в тому разі, коли винна особа ще в момент заволодіння цим майном мала мету його

присвоїти, а зобов'язання - не виконувати. Зокрема, якщо винна особа отримує від іншої особи гроші чи інші цінності нібито для передачі посадовій особі як хабар, маючи намір не передавати їх, а привласнити, вчинене належить кваліфікувати як шахрайство. Якщо при цьому винний схилив хабародавця до замаху на дачу хабара, його дії слід також кваліфікувати за відповідними частинами статей 15, 27 і ст. 369.

Обман чи зловживання довірою при шахрайстві застосовуються винним з метою викликати у потерпілого впевненість про вигідність або обов'язковість передачі йому майна чи права на нього. Отже, обов'язковою умовою визнання обману чи зловживання довірою ознакою об'єктивної сторони шахрайства є використання його для заволодіння майном чи придбання права на майно. Якщо обман використовується для досягнення іншої мети, наприклад для створення умов для наступного заволодіння майном усупереч волі потерпілого, полегшення доступу до майна (для проникнення у Відповідне приміщення тощо) і безпосередньо не обумовлює перехід майна або права на нього до винного, він не може визнаватися способом шахрайства. Такі дії слід розцінювати як крадіжку або інший злочин проти власності.

Якщо винна особа при шахрайстві з метою обману чи зловживання довір'ям вчиняє інший злочин, її дії слід кваліфікувати за відповідною частиною ст. 190 і за статтею, що передбачає відповідальність за цей злочин. Зокрема, самовільне присвоєння владних повноважень або звання службової особи, викрадення або інше протиправне заволодіння офіційними документами, штампами або печатками, їх умисне знищення, пошкодження чи приховування, підроблення документів, печаток, штампів та бланків з метою подальшого їх використання при шахрайстві, а так само використання при шахрайстві завідомо підробленого документа диспозицією ст. 190 не охоплюються і повинні окремо кваліфікуватися за ст. 353 або за відповідними частинами ст. ст. 357, 358 чи 366.

У разі, коли винна особа не змогла використати підроблений нею документ для шахрайського заволодіння майном чи придбання права на майно, її дії слід розцінювати як підроблення документів і готування до шахрайства (за умови, що винний мав намір вчинити шахрайство, передбачене ч. ч. 2, 3 або 4 ст. 190). Особа, яка підробила документ і передала шахраєві для використання його при вчиненні шахрайських дій, підлягає відповідальності за підробку документів і пособництво у шахрайстві.

Не утворює складу шахрайства використання підроблених документів не з метою заволодіння майном чи правом на нього, а для досягнення іншої мети, наприклад для працевлаштування. У разі зайняття особою відповідної посади за допомогою підроблених документів і фактичного виконання нею трудових обов'язків з отриманням за свою працю відповідної матеріальної винагороди відповідальність за ст. 190 виключається, оскільки у такому випадку відсутнє безоплатне одержання чужого майна. Дії такої особи можуть розглядатися як відповідний склад підроблення і кваліфікуватися за ст. ст. 358 чи 366.

За способом вчинення (обман або зловживання довірою) шахрайство має велику схожість із заподіянням майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою, відповідальність за яке передбачена ст. 192. Відрізняються ці злочини між собою головним чином тим, що при шахрайстві має місце вилучення майна із фонду власника або іншого володільця, в результаті чого зменшується наявна маса такого майна, тоді як при вчиненні злочину, передбаченого ст. 192, винний отримує майнову вигоду шляхом використання майна, яке лише мало ще перейти у власність тієї чи іншої особи. У останньому випадку має місце так звана непередача належного.

Шахрайство вважається закінченим з моменту переходу чужого майна у володіння винного або з моменту отримання ним права розпоряджатися таким майном.

3. Суб'єкт злочину загальний. Шахрайство, вчинене службовою особою, якщо вона з метою обману чи зловживання довірою зловживала владою або службовим становищем, слід кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених відповідними частинами статей 190 і 364.

4. Суб'єктивна сторона шахрайства характеризується прямим умислом і корисливим мотивом.

5. Кваліфікованими та особливо кваліфікованими видами злочину є шахрайство: 1) вчинене повторно або 2) за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 190), або 3) у великих розмірах, або 4) шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки (ч. З ст. 190), або 5) в особливо великих розмірах, або 6) організованою групою (ч. 4 ст. 190); 7) що заподіяло значної шкоди потерпілому (ч. 2 ст. 190).

Під незаконними операціями з використанням електронно-обчислювальної техніки як кваліфікуючою ознакою шахрайства слід розуміти такі спрямовані на заволодіння чужим майном або придбання права на майно операції, в основі яких лежать обман чи зловживання довірою. При цьому вказану кваліфікуючу шахрайство обставину утворюють лише операції, здійснення яких без використання електронно-обчислювальної техніки е неможливим (наприклад, здійснення електронних платежів, інших операцій з безготівковими коштами). Якщо з використанням такої техніки здійснюються операції, які цілком можуть здійснюватись за допомогою іншої техніки (наприклад, комп'ютер використовується для набору тексту, виготовлення документа тощо), то розглядуваний склад шахрайства відсутній. Електронно-обчислювальна техніка (про її поняття див. коментар до ст. 361) у даному випадку виступає засобом вчинення злочину, а здійснювані з використанням неї операції становлять зміст шахрайського заволодіння чужим майном чи правом на нього.

Використання електронно-обчислювальної техніки для неправомірного заволодіння чужим майном утворює склад злочину, передбаченого ч. З ст. 190, лише тоді, коли винна особа здійснює викрадення шляхом обману чи зловживання довірою. Обман при вчиненні цього злочину може виразитись у застосуванні програмних засобів, які дають змогу винному будь-яким чином (шляхом відшукання випадкових цифр, паролів тощо) здійснити несанкціонований доступ до інформації, яка зберігається чи обробляється в авто-

матизованих системах, щоб ввести в оману автоматизовану систему і видати себе за того, хто має право в ній працювати і здійснювати відповідні операції (за "свого"). Проникнувши у такий спосіб до відповідної електронної системи, винний здійснює ті чи інші операції, як це робив би той, хто має на це право. При цьому він може вплинути на процес обробки інформації, перекрутити її зміст . чи знищити, задати необхідну для заволодіння майном чи правом на нього команду, налагодити систему так, щоб вона функціонувала в режимі, який би забезпечив винному або іншим особам незаконне отримання чужого майна чи права на нього. Суть шахрайського обману при цьому залишається незмінною, з тією лише особливістю, що реалізується він за допомогою використання електронно-обчислювальноі техніки, що потребує наявності відповідних знань, рівня підготовки, навичок. Зловживання довірою як спосіб шахрайства при незаконних операціях з використанням електронно-обчислювальної техніки має місце тоді, коли винна особа в результаті довірчих відносин (у зв'язку з виконанням службових обов'язків, дружніми стосунками з потерпілим тощо) має вільний доступ до здійснення відповідних операції і недобросовісно використовує ці відносини для неправомірного заволодіння чужим майном чи правом на нього.

Якщо винна особа проникає до захищеної електронної системи в інший спосіб, наприклад шляхом блокування чи знищення захисних кодів, і здійснює незаконні операції по заволодінню чужим майном, її дії не утворюють складу шахрайства, оскільки в них відсутні обман чи зловживання довірою. Їх слід розглядати як крадіжку чужого майна і кваліфікувати за відповідною частиною ст. 185.

Про поняття таких кваліфікуючих шахрайство ознак, як вчинення його повторно, у великих чи особливо великих розмірах або завдання ким значної шкоди потерпілому, див. коментар, викладений у Загальних положеннях до цього розділу, а таких ознак, як вчинення шахрайства за попередньою змовою групою осіб чи організованою групою, - коментар до ст. 28.

Постанова ПВС №12 від 25 грудня 1992р. "Про судову практику в справах про корисливі злочини проти приватної власності" (п.п. 18, 19,20).

Постанова ПВС № 12 від7жовтня '994р. "Про судову практику у справах про

хабарництво" (п. 10).

Постанова ПВС від 12 квітня 1996 р № 6 "Про практику розгляду судами кримінальних справ про виготовлення або збут підроблених грошей чи цінних паперів"

(п. 3).

Важные заметки

Вид:
краткий
полный

Шахрайство

укравший пожертвования на лечение ребенка

  • 07.03.11, 10:17
Мировой суд Правобережного района города Магнитогорска Челябинской области вынес приговор по уголовному делу в отношении 25-летнего Виталия Моисеенко. Он осужден по ч. 1 ст. 159 УК РФ (мошенничество). Весной прошлого года он нашел в сети Интернет объявление родителей двухлетней Арины Агиевич, рожденной с пороком сердца. Семья из Калининграда просила неравнодушных помочь собрать деньги на операцию. Магнитогорец же вместо того, чтобы посочувствовать малышке, решил навариться на чужом горе. Он скопировал объявление, заменив в нем номер счета на свой собственный, и разместил на нескольких сайтах в интернете. Родители Арины, случайно обнаружив подделку, обратились в прокуратуру. Специальному отделу милиции не составило труда вычислить предприимчивого молодого человека. Виталий, поняв, что его вычислили, не стал отпираться, а написал явку с повинной. Во время следствия он полностью признал свою вину и попросил рассмотреть дело в особом порядке. Он объяснял, что раскаивается и не знает, что его подтолкнуло на столь циничный поступок, говорил, что срочно нужны были деньги на создание собственного интернет-проекта. Из 60 тысяч рублей, полученных от желающих помочь девочке, магнитогорец вернул семь - одному из юридических лиц, перечисливших деньги. Остальные потерпевшие так и остались неизвестными. Прокурор запросил для подсудимого 10 месяцев колонии-поселения, адвокат настаивал на штрафе. Суд занял твердую позицию и приговорил Моисеенко к 6 месяцам лишения свободы с отбыванием наказания в колонии-поселении. Судьба малышки Арины Агиевич складывается хорошо, при помощи добрых людей ее родителям удалось собрать 40 тысяч евро и сделать дочке операцию на сердце в Европе, сейчас она чувствует себя удовлетворительно. Источник

http://www.verstov.info/13453-magitogorskomu-hakeru-dali-polgoda-kolonii.html

пс, не срите где живете

Опубликован отчет об исследовании цен на услуги

  • 21.02.11, 23:38
Компания Panda Security опубликовала отчет об исследовании цен на услуги киберпреступников. Основной мерой ущерба в системе современного правосудия является его денежный эквивалент, именно им оценивают моральный вред и даже жизни людей. Основным доходом киберпреступников является банковская информация, владение которой позволяет получить реальную прибыль, тем самым причиняя кому-то ущерб. Главным инструментом воровства финансовой информации на протяжении уже пяти лет остаются трояны.
Лишь за 2010 год количество различных модификация троянов возросло на 20 млн., при этом 99% из них ориентированы на Windows-платформу. Однако злоумышленников все больше интересуют готовые системы для систематизации и хранения украденной информацией, ведь большинство руководителей киберпреступных группировок не особо сильны в компьютерных технологиях.
По мнению ФБР США, киберпреступность давно стала одним из видом организованной преступности. Любая группировка кибермошенников состоит из нескольких действующих лиц, каждое из которых выполняет лишь определенные его ролью задачи: хакеры находят уязвимости для написания эксплойтов, стоимость их работ может превышать $1500; программисты разрабатывают программное обеспечение и эксплоиты, их работа оценивается в зависимости от оборота денежных средств и составляет от 20% до 40%; системный администратор поддерживает работу серверов, такая работа оплачивается от $500; хостинговые площадки обеспечивают сервера злоумышленников доступом в интернет, эти затраты составляют от $40 ежемесячно; спамеры занимаются рассылкой спама, созданием поддельных веб-сайтов и реализацией других методов социального инжиниринга - от $15; украденные данные продаются на "черном" рынке продавцами по ценам определенным операторами системы, в зависимости от полноты финансовой информации о счете, цена может достигать $90 за один счет; деньги обналичивают через дебетовые карты подставных людей или через кассиров банка, здесь цена услуг начинается от $190, а также дополнительно выплачивается процент от суммы обналичивания; организаторы таких групп определяют цели и задачи преступной группировки.

Основными звеньями этой группировки являются операторы и программисты, именно с ними контактируют организаторы группы. Внутренняя связь членов преступной группировки проходит по защищенным каналам связи, для этого применяются VPN и защищенные Jabber-сервера. Получаемые и обработанные финансовые данные систематизируются и хранятся на веб-серверах злоумышленников, доступ к которым ограничен. Оплата услуг каждого звена обеспечивается заказчиком услуг, а не руководителем группы, что усложняет для правоохранительных органов поиск организатора киберпреступной группировки.
Отчет press.pandasecurity.com/wp-content/uploads/2011/01/The-Cyber-Crime-Black-Market.pdf

Как украсть деньги с мобильного телефона

  • 19.02.11, 13:00
Как украсть деньги с мобильного телефона и при этом остаться безнаказанным? Ответ на этот вопрос хорошо известен фишерам, которые с завидным постоянством оттачивают и совершенствуют свое "мошенническое мастерство". Главный редактор издания Content-Review.com Сергей Половников на своей странице в Facebook разоблачил гениальную, по его словам, мошенническую схему. Для этого правда Половникову пришлось самому попасться на удочку фишеров. Все началось с того, что с мобильного телефона жены Половникова стали пропадать деньги. Всего за несколько дней она не досчиталась около 1 тысячи рублей. При этом на ее телефон (контракт "Билайн" зарегистрирован на Половникова) поступали странные SMS-сообщения о недостатке средств для пополнения счета. СМС-ки всегда приходили ночью, чтобы абонент не имел возможности оперативно среагировать. Все SMS отправлялись с коротких номеров 3115 или 3116. Как выяснилось, данные номера принадлежат компании "MOBI.Деньги" - партнеру "Билайн" по услуге "Мобильная коммерция". Зарегистрировавшись на сайте "MOBI.Денег", пользователь получает возможность оплачивать с лицевого счета своего телефона различные услуги. Номер телефона и пароль - собственно и все, что необходимо для того, чтобы получить доступ к этой "технологической новинке". Вот тут то и начинаются проблемы. В данной системе отсутствует подтверждение транзакций одноразовым или вообще каким бы то ни было дополнительным паролем. Как следствие - "увести" регистрационный пароль у вас могут без труда. А значит уйдут и ваши деньги. Именно это и прозошло с нашими героями. Как пояснил в комментариях к своей обличающей мошенников заметке Сергей Половников, при входе на страницу "ВКонтакте" он обнаружил фоновое окно, призывавшее активировать аккаунт в социальной сети. Для этого в предлагаемой форме нужно было ввести номер телефона для получения пароля. Не заметив подвоха, Половников оправил фишерам и номер телефона (по всей видимости, номер телефона жены, с которым она регистрировалась "ВКонтаке"), и пароль, который сразу же пришел на телефон. По сути фишеры хитроумно "подсунули" форму регистрации на сайте "MOBI.Деньги", после чего преспокойно получили доступ к деньгам на лицевом счете "Билайн". Далее, как удалось установить, средства с него стали методично списываться на счет провайдера Yota. И уже оттуда, при помощи сервиса "Yota Деньги", их можно запросто вывести... в платежную систему WebMoney, например! Как только деньги на телефоне жены нашего героя закончились - посыпались те самые "странные" SMS... Несмотря на то, что Сергей Половников полностью признает свою вину, в своей заметке он не без использования нецензурной лексики и не без оснований, обвиняет "Билайн" и "MOBI.Деньги" в наплевательском отношении к своим клиентам. Суть претензий - ни в "MOBI.Деньгах", ни у "Билайна" не предусмотрено использование дополнительной меры безопасности, а именно - подтверждающего транзакцию пароля. Сергей Половников также не исключает, что "Билайн" прекрасно осведомлен об этих мошеннических схемах. После общения со службой поддержки "Билайн", ему посоветовали обратиться в компанию i-Free, которая также занимается мобильными платежами. Вопрос - "зачем"? Судя по комментариям к статье Половникова, "Билайн" все-таки включился в процесс расследования данного инцидента. * * * Ситуация, между тем, понемногу развивается… И вот какой комментарий нашему изданию дал сам Сергей Половников. "Сегодня в течение дня мне удалось пообщаться с несколькими менеджерами, причастными к "мобильной коммерции", как работающих в компании "Билайн", так и в компаниях-партнерах оператора. К сожалению, я вынужден констатировать, что со стороны оператора не предпринимается никаких ощутимых действий. Более того, представители оператора заявляют, что пароль для транзакций в MOBI.Деньги - одноразовый, в то время как это не так! Один из менеджеров оператора "Билайн" подтвердил, что "жизнь пароля может быть до двух недель": как вы понимаете, за эти две недели может многое произойти. От оператора требуется политическая воля - раскрутить цепочку до конца. Ему известно, на какие номера договоров оператора Yota производилось пополнение с баланса телефона, они имеют возможность совместно с Yota выяснить, куда деньги пошли дальше. Я уверен, что любая платежная система поможет вычислить мошенника - ведь все ходы записаны. Между тем, я подтвердил свое согласие оказать необходимую поддержку - написать заявление в той форме, в какой меня попросят. Ответа не поступало (пока), но у меня есть уверенность, что ответа и не будет.

К слову, проект "мобильная коммерция" - детище бывшего сотрудника "Билайн" Дениса Зырянова. Он прославился еще одним очень "успешным" проектом - SMS-викториной "СМС на миллион", к которой также были вопросы в прошлом году. В интернете я не смог, к сожалению, отыскать, где применяет свой талант Денис Зырянов на данный момент. Но, как видно, его наследие аукается до сих пор".

http://moneynews.ru/News/14808/

В США вынесен приговор российскому интернет-мошеннику

  • 23.01.11, 00:33

Гражданину России и фигуранту громкого дела об интернет-мошенничестве Александру Федорову вынесен приговор, сообщает Российское агентство правовой и судебной информации (РАПСИ). Россиянин получил 10 месяцев тюрьмы. Всего Федорову было предъявлено обвинение по одному пункту - отмывание денег. Сообщается, что мужчина через отечественные социальные сети координировал действие курьеров, которые переводили деньги со счетов, взломанных при помощи компьютерного вируса, на нужные злоумышленникам счета. После этого деньги снимались и вывозились за границу. По данным РАПСИ, Федоров занимался мошенничеством в октябре-декабре 2009 года. Россиянин вместе с подельниками был арестован 30 марта 2010 года при участии ФБР. Позже он был отпущен под подписку о невыезде, а в сентябре признал вину, согласившись сотрудничать со следствием. Примечательно, что защита требовала для Федорова условного срока. Федоров стал третьим фигурантом дела, которому был вынесен приговор. Двое других участников преступной группы - Антон Юферицын и Александр Сорокин - получили по 10 и 6 месяцев лишения свободы соответственно. Кроме этого Сорокин и Юферицын заплатят штрафы в размере 100 долларов и более 38 тысяч долларов. Дело 21-летней россиянки Кристины Свечинской, которая после ареста также признала свою вину, будет рассмотрено в июне 2011 года. О раскрытии банды, в состав которой входили выходцы из Украины, Белоруссии, Молдавии, Казахстана и России, было объявлено 30 сентября 2010 года. Всего было арестовано 16 человек, из которых, по некоторым данным, 11 граждан России. При этом количество курьеров, перевозивших деньги, составляло около 3,5 тысяч человек.

источник лента ру

7 способов украсть деньги с пластиковых карт

Сегодня мы расскажем о 7 наиболее распространенных способах воровства денег с пластиковых карт и том, как не попасться на удочку мошенников.

Каждый день в рубрике "Твои деньги" на портале "ДЕЛО" мы помогаем сохранять и приумножать ваши деньги. Сегодня мы расскажем о 7 наиболее распространенных способах воровства денег с пластиковых карт и том, как не попасться на удочку мошенников. Желающих поживиться деньгами с вашей кредитной карты предостаточно, даже самое обыкновенное снятие наличных денег в банкомате может закончиться плачевно. Чтобы в один прекрасный день не обнаружить, что на счете нет ни копейки, стоит заранее узнать об уловках аферистов. Наиболее распространенный у нас вид мошенничества состоит в том, что преступники добывают реквизиты карточки с целью дальнейшего их использования для покупок в интернет-магазинах. Копию карты при этом делать необязательно, а потратить чужие деньги так даже проще. Вот еще 7 способов поживиться на "чужом пластике". Способ первый Зачастую мошенники используют устройства, которые, будучи установлены на банкомате, помогают им получить сведения о карточке. В свое время в Москве отметилась группа людей, которая устанавливала на клавиатуры специальные насадки, которые внешне повторяли оригинальные кнопки. Владелец карты снимал деньги со счета без всяких проблем, но при этом поддельная клавиатура запоминала все нажатые клавиши – естественно, в том числе и пин-код. Совет: внимательно изучите клавиатуру незнакомого банкомата, прежде чем снять деньги со счета. Способ второй Другое устройство – то, что англичане еще называют lebanese loops. Это пластиковые конверты, размер которых немного больше размера карточки – их закладывают в щель банкомата. Хозяин кредитки пытается снять деньги, но банкомат не может прочитать данные с магнитной полосы. К тому же из-за конструкции конверта вернуть карту не получается. В это время подходит злоумышленник и говорит, что буквально день назад с ним случилось то же самое! Чтобы вернуть карту, надо просто ввести пин-код и нажать два раза на Cancel. Владелец карточки пробует, и, конечно же, ничего не получается. Он решает, что карточка осталась в банкомате, и уходит, дабы связаться с банком. Мошенник же спокойно достает кредитку вместе с конвертом при помощи нехитрых подручных средств. Пин-код он уже знает – владелец (теперь уже бывший) `пластика` сам его ввел в присутствии афериста. Вору остается только снять деньги со счета. Способ третий Технически сложно, но можно перехватить данные, которые банкомат отправляет в банк, дабы удостовериться в наличии запрашиваемой суммы денег на счету. Для этого мошенникам надо подключиться к соответствующему кабелю, при этом не разрывая его, и считать необходимые данные. Учитывая, что в интернете соответствующие инструкции легко обнаруживаются в свободном доступе, а технический прогресс не стоит на месте, можно утверждать: такой вариант будет встречаться все чаще. Способ четвертый Для того чтобы узнать пин-код, некоторые аферисты оставляют неподалеку миниатюрную видеокамеру. Сами же они в это время находятся в ближайшем автомобиле с ноутбуком, на экране которого видны вводимые владельцем карты цифры. Вводя пин-код, прикрывайте клавиатуру свободной рукой. Способ пятый Дорогостоящий, но верный на все сто способ. Бывают случаи, когда мошенники ставят в людном месте свой собственный "банкомат". Он, правда, почему-то не работает (да кого этим удивишь?), естественно, никаких денег не выдает – зато успешно считывает с карточки все необходимые данные. А потом выясняется, что вы вчера уже сняли все деньги со счета и почему-то не хотите этого вспомнить! Способ шестой В свое время мошенники из ОАЭ устанавливали в отверстия для кредиток специальные устройства, которые запоминали все данные о вставленной в банкомат карте. Злоумышленникам оставалось только подсмотреть пин-код, либо вышеописанными способами – первым и четвертым, либо банально подглядывая из-за плеча. Ну понравилось южному человеку ваше кольцо, или ваши часы, или что-то там еще... Способ седьмой И наконец, способ седьмой. Бороться с ним нельзя. Можно лишь смириться. Здесь уже ничто не зависит от вашей внимательности, осторожности или предусмотрительности. Просто бывает, что в сговор с мошенниками вступают те люди, которым добраться до ваших кредиток и так очень просто; служащие банков, например. Это случается очень редко, но от таких случаев не застрахован никто. Delo

http://news.siteua.org/Статьи/70297/7_способов_украсть_деньги_с_пластиковых_карт

еще чуть материала тут http://www.xakep.ru/magazine/xs/029/014/1.asp

fotosudia

шахрайство від fotostudia (в картинках)

как надо кидать пользователей и не держать слово.

смотрим далее в картинках (для увеличения картинки жми на картинку)

ниже скриншоты сайта fotostudia.net

 

ниже скриншот сайта гугл на запрос существующей заметки

как вы и догадались результаты конкурса так и небыли объявлены.

с новым годом fotostudia, всё только начинается!

позравление для fotostudia (плюс картинки)

шахрайство від fotostudia (в картинках)

как надо кидать пользователей и не держать слово.

Объявляем конкурс, (см картинки ниже) и потом просто морозимся а если подымают бучу просто удаляем заметку, цели достигнуты, затраты минимальные. 

смотрим далее в картинках (для увеличения картинки жми на картинку)

ниже скриншоты сайта fotostudia.net

 

ниже скриншот сайта гугл на запрос существующей заметки

как вы и догадались результаты конкурса так и небыли объявлены.

с новым годом fotostudia, всё только начинается!


100%, 6 голосов

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

В Одессе задержали группу из пяти хакеров

  • 15.09.10, 22:57
Работники Антикоррупционного бюро Главного управления борьбы с организованной преступностью Министерства внутренних дел Украины в Одесской области задержали группу из пяти жителей Одессы, которые подозреваются в хищении денежных средств в особо крупных размерах. Об этом сообщила пресс-служба ГУБОП МВД Украины. По оперативной информации установлено, что участники группы с помощью специального оборудования проникали в банковские счета иностранных предприятий, учреждений и организаций и опустошали их. По предварительным данным, месячные "гонорары" хакеров составляли от 300 до 500 тысяч долларов. Во время проведения обысков в офисных и других помещениях оперативники изъяли серверы, компьютеры, печати, штампы, бланки, платежные карты, наркотики, оружие, 350 тысяч долларов, фиктивные документы, поддельные паспорта и другие доказательства преступной деятельности группы. Следственным управлением ГУМВД Украины в Одесской области возбуждено уголовное дело по признакам преступления, предусмотренного ч.2 ст.200 Уголовного кодекса Украины. Сейчас проводятся мероприятия по выявлению всех обстоятельств преступной деятельности группы и устанавливаются потерпевшие.

Источник

http://daily.com.ua/news/3/2010-09-122444.html

Американец украл $11 тыс. с помощью одного телефонного звонка

  • 12.09.10, 11:27
Житель штата Огайо обокрал американского ритейлера Wal-Mart на $11 тыс. с помощью навыков социальной инженерии. Около часа ночи в воскресенье, пятого сентября, мужчина позвонил на круглосуточную линию магазина Wal-Mart в городу Колумбус и сумел убедил оператора активировать несколько платежных карт и сказать ему активационные коды. Сообщается, что злоумышленник нанес магазину ущерб в размере более $11 тыс. Сейчас расследованием дела занимается местная полиция. Известно, что подозреваемые по этому делу уже есть, хотя арестов пока произведено не было. Социальной инженерией называется система методов воздействия на человека с целью получить от него ценную информацию. Одним из самых известных социальных инженеров называют хакера Кевина Митника (Kevin Mitnick).

Источник

http://www.ruformator.ru/news/article06CAB/default.asp

Кардеры уходят в Интернет

  • 21.08.10, 08:23
Вслед за банками, активно переводящими операции от операционисток в Интернет, туда же потянулись и карточные мошенники. Число преступлений за изготовление и сбыт поддельных пластиковых карт банков в первом полугодии текущего года по сравнению с аналогичным периодом прошлого года снизилось более чем в два раза и составило всего 1,6 тыс., а ущерб от этого сократился в двадцать раз, говорят данные правоохранительных органов. Мошенникам стало дешевле воровать данные банковских карточек и снимать по ним деньги в Интернете, чем тратиться на оборудование по изготовлению поддельного пластика, говорят банкиры. Как заявил следователь по особо важным делам Следственного комитета в сфере экономической деятельности при МВД Андрей Доронин, снижение количества преступлений связано с перепрофилированием преступников на другие, высокотехнологичные виды мошенничества. «Поддельных карт стало действительно меньше. Если число мошенничеств с ворованными картами осталось на прежнем уровне, то по поддельным картам со статистикой соглашусь», — отмечает начальник управления взаимодействия с платежными системами Альфа-банка Алексей Голенищев. По его словам, произошла некая миграция мошенничества в область электронной коммерции, где операция используется без физического участия карты: здесь нужен номер карты, срок действия и код безопасности. «Такие данные карт можно без особого труда купить в Интернете в больших количествах, — поясняет г-н Голенищев. — А электронная коммерция очень сильно развивается: число бизнес-каналов увеличивается, соответственно, растет и число мошенничеств». Как отмечает банкир, способ кражи денег через Интернет обходится дешевле мошенникам: не нужно какое-либо оборудование для изготовления и компрометации пластиковых карт. В последнее время, например, участились случаи рассылки мошеннических SMS-сообщений с информацией о блокировке карты и просьбой перезвонить для ее разблокировки, как правило, на указанный мобильный номер. В беседе с клиентом мошенники просят указывать реквизиты пластиковой карты: ее номер, срок действия, кодовое слово, а позднее с карты списываются средства. Накануне предупреждение о таком виде мошенничества на своем сайте разместил Сбербанк, а еще ранее — Альфа-банк и Ситибанк. «Для оплаты через Интернет целесообразно использовать отдельную пластиковую карту банка, поддерживать на ней нулевой остаток и пополнять лишь перед конкретными покупками через Интернет. И никогда не стоит расплачиваться в Интернете зарплатной или кредитной картами — это позволяет обезопасить себя», — советует вице-президент Пробизнесбанка Андрей Филь.

Источник

http://www.rbcdaily.ru/2010/08/20/finance/504067

Страницы:
1
2
предыдущая
следующая