April - Deep Purple
- 04.04.11, 22:25
- Переклади текстів пісень
Влаштовуйтесь зручніше, якщо вирішите прослухати цей ДВАНАДЦЯТИхвилинний музичний твір. Твір, який за своїм форматом навряд чи можна класифікувати як просто пісню.
Будь-чиєму аматорському слуху легко розрізнити в його структурі чотири частини. В третій частині (десь в кінці 5-ої хвилини) звучить партія віолончелі. Очевидно, це один з небагатьох творів, де Блекмор використовує цей інструмент. Хоча, можливо я помиляюся, і ми чуємо гру запрошеного музиканта (треба буде десь якось уточнити).
У фінальній частині (останні хвилини три) музиканти навіть вирішили заспівати. Про що? Нижче подаю, як вдалося мені розтлумачити їх.
Ще дозволю собі кілька ремарок.
Власне, у фінальній частині Квітня ясно відчувається той специфічний хардовий дух, що стане пізніше квінтесенцією фірмового саунду темно-лілових. Той дух, зміст і ритм, який пізніше оголосять авангардним напрямом рок-музики - хард-роком. Але ж навіть і це не перший їх подібний твір. До альбома April (1969) був альбом The Book Of Taliesyn (1968), що мав звучання, в цілому не менш насичене низькочастотними ритмами. Ці альбоми я, як і багато шанувальників музики DP, прослухав дещо пізніше, ніж уславлені In Rock (1970), Burn (1974), Machine Head (1972) і далі... Включно з альбомами 80-х років відродженого DP "другого скликання".
Пам'ятаю, товариш, який давав мені слухати їх ранні альбоми (людина, просто хвора на DP) сказав приблизно таке: - Ну, це така їх музика... як би сказати... ще сира. Мовляв, молоді-зелені. Ну, нічого, кажу, я послухаю, бо вже все заслухане майже напам'ять.
Ну, от на Ваш розсуд, шановні слухачі-читачі, "сира" музика від ранніх Deep Purple. Як то кажуть, дай Боже багатьом сучасним музичним "звьоздочкам" хоча б наблизитися до того, щоб самим складати і виконувати що-небудь, хоча б "напівсире".
В зв'язку з цим я ніколи не зрозумію поділ їхньої музики типу: оце класичні DP /In Rock ... ... ... Burn/ , а оця музика сира, чи не характерна для DP. Ніяк не можу обмежити DP рамками, наприклад 1970-74, 1984-87, 93. Ось чому. Щоразу, коли Блекмор (чи інший учасник) виходив зі складу гурту, це не призводило до миттєвої "смерті" колективу. Навпаки. DP від цього, скоріше, "розмножилася", призвівши до появи цілого куща музичних колективів, якого вона живила своїм впливом. Це і Rainbow, і менш відомі сольні проекти інших учасників DP, частково Whitesnake, частково Dio, частково Black Sabbath (принаймні один альбом 80-го року, записаний з Ронні Джеймсом Діо), і зрештою Blackmore's Night - останній проект Блекмора. Саме тут Блекмор справжній. Той, ким він є! Як би не плювалися фанати-фундаменталісти, що сприймають лише класичний склад.
Особливо наглядно це проявилося після останньої "втечі" Блекмора в 1993 р. Гурт не тільки оговтався і знайшов хай не еквівалентну, але цілком гідну заміну Річі. Він до цих пір активно концертує, створює і виконує цілком фундаментальну і просто гарну музику. Майже повністю (і дуже) мені подобається їх Purpendicular (1996), непогано слухаються також чимало пісень з Bananas (2003) i Rapture of the Deep (2005). Річі пише і виконує зі своєю дружиною не менш прекрасну музику. Ніхто нічого не втратив, всі живуть в гармонії, мирі і в своїй тарілці.
Це говорить про те, що DP від початку була об'єднанням самодостатніх творчих особистостей, і навряд чи доречно ототожнювати DP з Блекмором. Хоча вплив його, безумовно, важко переоцінити.
Таким чином, для мене DP - це (1967- ?). Люблю і часто слухаю чимало їх пісень різних років.
April
Квітень
April is a cruel time
Квітень - жахлива пора.
Even though the sun may shine
Хай навіть і сяє Сонце.
And world looks in the shade as it slowly comes away
І світ занурений у марево, ніби повільно щезає.
Still falls the Аpril rain
Тихенько накрапає квітневий дощик,
And the valley's filled with pain
і долина річки вже сповнена ним, наче болем.
And you can't tell me quite why
І не можна з певністю сказати, чому.
As I look up to the grey sky
Так само і я. Дивлюся вгору на сіре небо,
Where it should be blue
тоді як воно має бути блакитним.
Grey sky where I should see you
Похмуре небо, де я, можливо, побачу тебе...
Ask why, why it should be so
Чому так діється? Хто дасть відповідь?
I'll cry, say that I don't know
Зараз заплачу, кажу ж, я не знаю...
Baby once in a while I'll forget and I'll smile
Знаєш, протягом хвилинного забуття я можу всміхнутися,
But then the feeling comes again of an April without end
та потім знов охоплює відчуття Квітня без кінця і краю,
Of an April lonely as a girl
Квітня, що самотній, наче дівчина.
In the dark of my mind I can see all too fine
У мороці моєї свідомості я можу розгледіти все дуже чітко,
But there is nothing to be done when I just can't feel the sun
але нічого не вдію, бо просто не знаходжу там сонця.
And the springtime's the season of the night
Справді, весна - то пора, що належить ночі.
Grey sky where it should be blue
Сиві небеса замість блакиті...
Grey sky where I should see you
Свинцеві небеса... Там, може, побачу тебе...
Ask why, why it should be so
Скажи, чому, чому так має бути?
I'll cry, say that I don't know
Стримую плач, я справді не знаю.
I don't know
Не знаю...
СЛУХАТИ
Будь-чиєму аматорському слуху легко розрізнити в його структурі чотири частини. В третій частині (десь в кінці 5-ої хвилини) звучить партія віолончелі. Очевидно, це один з небагатьох творів, де Блекмор використовує цей інструмент. Хоча, можливо я помиляюся, і ми чуємо гру запрошеного музиканта (треба буде десь якось уточнити).
У фінальній частині (останні хвилини три) музиканти навіть вирішили заспівати. Про що? Нижче подаю, як вдалося мені розтлумачити їх.
Ще дозволю собі кілька ремарок.
Власне, у фінальній частині Квітня ясно відчувається той специфічний хардовий дух, що стане пізніше квінтесенцією фірмового саунду темно-лілових. Той дух, зміст і ритм, який пізніше оголосять авангардним напрямом рок-музики - хард-роком. Але ж навіть і це не перший їх подібний твір. До альбома April (1969) був альбом The Book Of Taliesyn (1968), що мав звучання, в цілому не менш насичене низькочастотними ритмами. Ці альбоми я, як і багато шанувальників музики DP, прослухав дещо пізніше, ніж уславлені In Rock (1970), Burn (1974), Machine Head (1972) і далі... Включно з альбомами 80-х років відродженого DP "другого скликання".
Пам'ятаю, товариш, який давав мені слухати їх ранні альбоми (людина, просто хвора на DP) сказав приблизно таке: - Ну, це така їх музика... як би сказати... ще сира. Мовляв, молоді-зелені. Ну, нічого, кажу, я послухаю, бо вже все заслухане майже напам'ять.
Ну, от на Ваш розсуд, шановні слухачі-читачі, "сира" музика від ранніх Deep Purple. Як то кажуть, дай Боже багатьом сучасним музичним "звьоздочкам" хоча б наблизитися до того, щоб самим складати і виконувати що-небудь, хоча б "напівсире".
В зв'язку з цим я ніколи не зрозумію поділ їхньої музики типу: оце класичні DP /In Rock ... ... ... Burn/ , а оця музика сира, чи не характерна для DP. Ніяк не можу обмежити DP рамками, наприклад 1970-74, 1984-87, 93. Ось чому. Щоразу, коли Блекмор (чи інший учасник) виходив зі складу гурту, це не призводило до миттєвої "смерті" колективу. Навпаки. DP від цього, скоріше, "розмножилася", призвівши до появи цілого куща музичних колективів, якого вона живила своїм впливом. Це і Rainbow, і менш відомі сольні проекти інших учасників DP, частково Whitesnake, частково Dio, частково Black Sabbath (принаймні один альбом 80-го року, записаний з Ронні Джеймсом Діо), і зрештою Blackmore's Night - останній проект Блекмора. Саме тут Блекмор справжній. Той, ким він є! Як би не плювалися фанати-фундаменталісти, що сприймають лише класичний склад.
Особливо наглядно це проявилося після останньої "втечі" Блекмора в 1993 р. Гурт не тільки оговтався і знайшов хай не еквівалентну, але цілком гідну заміну Річі. Він до цих пір активно концертує, створює і виконує цілком фундаментальну і просто гарну музику. Майже повністю (і дуже) мені подобається їх Purpendicular (1996), непогано слухаються також чимало пісень з Bananas (2003) i Rapture of the Deep (2005). Річі пише і виконує зі своєю дружиною не менш прекрасну музику. Ніхто нічого не втратив, всі живуть в гармонії, мирі і в своїй тарілці.
Це говорить про те, що DP від початку була об'єднанням самодостатніх творчих особистостей, і навряд чи доречно ототожнювати DP з Блекмором. Хоча вплив його, безумовно, важко переоцінити.
Таким чином, для мене DP - це (1967- ?). Люблю і часто слухаю чимало їх пісень різних років.
April
Квітень
April is a cruel time
Квітень - жахлива пора.
Even though the sun may shine
Хай навіть і сяє Сонце.
And world looks in the shade as it slowly comes away
І світ занурений у марево, ніби повільно щезає.
Still falls the Аpril rain
Тихенько накрапає квітневий дощик,
And the valley's filled with pain
і долина річки вже сповнена ним, наче болем.
And you can't tell me quite why
І не можна з певністю сказати, чому.
As I look up to the grey sky
Так само і я. Дивлюся вгору на сіре небо,
Where it should be blue
тоді як воно має бути блакитним.
Grey sky where I should see you
Похмуре небо, де я, можливо, побачу тебе...
Ask why, why it should be so
Чому так діється? Хто дасть відповідь?
I'll cry, say that I don't know
Зараз заплачу, кажу ж, я не знаю...
Baby once in a while I'll forget and I'll smile
Знаєш, протягом хвилинного забуття я можу всміхнутися,
But then the feeling comes again of an April without end
та потім знов охоплює відчуття Квітня без кінця і краю,
Of an April lonely as a girl
Квітня, що самотній, наче дівчина.
In the dark of my mind I can see all too fine
У мороці моєї свідомості я можу розгледіти все дуже чітко,
But there is nothing to be done when I just can't feel the sun
але нічого не вдію, бо просто не знаходжу там сонця.
And the springtime's the season of the night
Справді, весна - то пора, що належить ночі.
Grey sky where it should be blue
Сиві небеса замість блакиті...
Grey sky where I should see you
Свинцеві небеса... Там, може, побачу тебе...
Ask why, why it should be so
Скажи, чому, чому так має бути?
I'll cry, say that I don't know
Стримую плач, я справді не знаю.
I don't know
Не знаю...
СЛУХАТИ
8
Коментарі
sens_5224
14.04.11, 22:34
Подписан по русски,а текст по украински??
Lulu
24.04.11, 22:39Відповідь на 1 від sens_5224
Гість: G07
35.04.11, 12:18
оооу, це бальзам на душу
Дай Боже звьоздочкам хоча б наблизитись, згодна.
Тягну до мп3-плеєра.
п.с. 1969 рік! Отак от.
Мо-Na
45.04.11, 21:28
Мне понравилось. В чем-то даже необычно.
Lulu
55.04.11, 21:39Відповідь на 4 від Мо-Na
)))
Мо-Na
65.04.11, 21:40Відповідь на 5 від Lulu
да, мне даже кажется, что-то классическое в этой музыке здорово чувствуется.
Lulu
75.04.11, 21:41Відповідь на 3 від Гість: G07
Так.
Lulu
85.04.11, 21:46Відповідь на 6 від Мо-Na
Воно там явно присутнє. Учасник DP Джон Лорд отримав класичну музичну освіту. На початку писав класичні речі.
http://menestreli.ws/Books/PRM/Deep-Purple.htm
Так само Річі Блекмор все життя любив класику, хоча писав музику в стилі хард-рок (до 93 року).
анонім
95.04.11, 23:29
мені сподобалось. Хоч DP не слухала ніколи але ця як ти кажеш "сира" музика вразила. Хотіла скачати, шось не получилось, напевне тому що без дозволу. Якщо дозволиш то завтра попробую. Наразі дякую за гарну музику
Lulu
105.04.11, 23:45Відповідь на 9 від анонім
"Сира" - мій товариш таке ляпнув
Він в полоні поширеного стереотипу... Зараз поясню в замітці...
які дозволи?! Все що у моєму розділі "Музика" Ти можеш качати, коли ми друзі. Там має бути кнопка у вигляді дискетки.
Переадресовую подяку авторам