Встаємо вранці, а жуки колорадські щезли...

Наш український селянин все знає;що  голова його  села падло і бодай він здох,що всі депутати пройдисвіти і злодії.   На  лавці під хатою зі своїм кумом та зазвичай під чарочку творить революції та державні перевороти, в палких суперечках  куми грозяться не подарувати цим проклятим  “мафіозникам” жодної копійки, не пробачити жодного “кривого” слова.   Вони у себе  вдома герої… Але стоїть вийти нашому селянинові на вулицю і відразу перетворюється на перелякану особу. Боїться селянин всього і всіх. Прокурорів і суддів,..міліціянтів і навіть попа; -небіжчика тримають півгодини на палючому сонці у дворі церкви, бо піп ще не пообідав і всі мовчать, боїться селянин  всього, щоб після того, коли щось станеться сказати; “Я ж    казав, а вони не послухали…”

Чого ж це не тільки селяни, а й всі українці так погано живемо. І роботящі і кліматичні умови не такі вже й погані, і   жінки найгарніші, тобто Всевишній все зробив щоб жили і плодились і нічим більше не переймалися. А ми що зробили? Взяли і все… профітькали.Чого бідні,бо дурні.

Звичайно,так довго не може продовжуватися. Сидимо в центрі Європи і рахуємо це своєю хатою скраю. Наші жінки виїжджають за кордон і заробляють гроші в борделях, чорноземи досить скоро стануть власністю світових корпорацій, брати-росіяни перетворять нашу  Україну на російську губернію. “Еще немного,еще чуть- чуть” і ми знову перетворимось на малоросів. І тоді, патріотично співаючи свій гімн, будемо гадати вмерли чи не вмерли.

То хто ж тоді винен, що депутати твоєї ради тільки те й роблять,що ділять і продають колективну землю. Хто винен у всьому тому,що твориться на нашій терплячій землі? Винуваті ми самі.Бо для того щоб не бути дурними,слід почати з себе. Доки ми, українці не змінимо себе, доті не зміниться світ навколо нас. Досить нарікати на долю, на Бога, на сусідів, на обставини і випадки, на кого завгодно і на що завгодно.Час,коли вороженьки згинуть, як роса на сонці ніколи сам по собі не прийде- це все-одно, що вірити в те, що скоро буде комунізм. Хіба що у снах збудеться; встаємо вранці, а жуки колорадські щезли і корупціонерів в жодному владному кабінеті вдень зі свічкою не знайти. От тоді ми запануємо браття і сестри-в снах…