Про співтовариство

Ласкаво просимо до гурту, у цей дивовижний світ неймовірного, яке знаходиться поряд - його тільки треба побачити. Розміщуемо цікаві статті, фото, відео, музику - все, що нам цікаве , все, що відбуваеться у нашому житті. Ділимося чудовим і прекрасним....

Топ учасників

Вид:
короткий
повний

НЕЙМОВІРНЕ ПОРУЧ

Кома, крапка чи просто поговорити?



Чи справді і для Мордора відкривається та скринька Пандори? Чи справді наближається та мить радості мільйонів, що бажають важкої смерті тирану?



Чи мить жалю тих небагатьох, що бажають його бачити на трибуналі у смиренній позі рабів і військових злочинців?



Чи може, враховуючи, що воно вже раніше "помирало", то й ця кома не закінчиться крапкою, а буде взята у лапки? І буде новий абзац в історії фейкових хвороб ввХ? Але безумовно, за цим цікаво прослідкувати далі.



Випадкові невипадковості

Ну, схоже...  nini Бувають же ж у житті збіги. umnikВипадкова подібність форм предметів... chih Одна логіка речей...

1. Ромб з крапкою (крапками) - символ засіяного поля: на трипільських статуетках...
...і на кераміці культури Яншао з Китаю (праворуч), відомої з 5 тисячоліття до н. е., як і Трипільська культура...



Також, це і поширений елемент традиційної вишивки всіх народів, що мають таке хобі.



2. Керсетки (корсетки). Подібний у крої предмет етнічного одягу в Україні, Індії, Китаї... Загалом коли вбити у пошуковик: "... національний костюм" (де замість ... прикметник, утворений від назв чи не всіх європейських країн), то ми майже скрізь побачимо композиції, що включають у себе подібну безрукавку.

    [ Читати далі ]

Певно існують народи-близнюки...

          ...тобто народи, що в певному вузькому розгляді дуже нагадують близнюків...
Така промайнула в мене думка, коли я не дочитав ще й до половини нижчеподаного тексту. Викладаю, його тут повністю, бо він цікавий для роздумів. А ще тексти (разом з веб-сторінками) часом можуть зникати безслідно...
Отож, автор Robert Nielsen, джерело тексту, переклад тексту розміщено туточки... Поїхали...

          Данці мають данську мову, французи говорять французькою, словаки розмовляють по-словацьки, а ірландці говорять не ірландською, а англійською. Майже всі нації і народи мають свою мову, але ірландці є однією з небагатьох націй, мовою якої володіє мізерно мале число ірландців. Ірландія одна з кількох країн Європи, основною мовою якої є мова іноземної країни. Фактично, в Ірландії в повсякденному спілкуванні польською говорить набагато більше людей, ніж розмовляє ірландською (в потилицю польській в Ірландії дихає французька). Коли я перебуваю за кордоном, мене часто запитують, чи взагалі існує така мова як ірландська, або чи хтось ще говорить ірландською. Тому, хто володів би тільки ірландською мовою і не знав англійської, дуже важко було б навіть проїхатись Ірландією. Але чому це так?
          Перш, ніж розпочати, є два моменти, які варто прояснити. По-перше, педанти люблять сперечатися над назвою мови. Істотно, що ірландці називають свою мову ірландською, тоді як більшість іноземців називають її гельською або ірландською гельською мовою. Деякі ірландці не люблять назви гельська мова, але це неправильно, це просто позначає таких людей як невігласів. По-друге, ірландське слово для назви своєї мови Gaeilge абсолютно відрізняється від слова, яким ірландці називають свій народ ireannach. Це цікава відмінність від англійської, оскільки в ірландській мові назва мови відокремлена від назви національності, таким чином, щоб бути ірландцем людині не обов’язково говорити ірландською.
         Тепер як уявляється поточне становище ірландської мови? За даними перепису населення 2011 року 1 млн. 770 тис. людей в Ірландії заявили, що вони можуть говорити по-ірландському, тобто це 41 % всього населення. Хоча це виглядає вражаюче на папері, перепис нічого не говорить про рівень володіння ірландцями ірландською мовою, або про повсякденне використання ірландської. Більш показовим є число людей, котрі вказали, що повсякденно говорять ірландською, а це лише 77 000 осіб, що є менше 2 % населення країни. Ці люди переважно живуть на західному узбережжі (у районах, відомих як гелтахти) – в найбільш віддалених селах та містечках країни. Найгірше ж в цій історії, що вже давно немає людей, які володіли б лише ірландською як материнською мовою (моноглотів), навіть з дитинства ірландомовні ірландці володіють англійською мовою на рівні рідної.


Стан ірландської мови у 2011 році

           В теорії, ірландська мова є державною мовою Республіки Ірландії, і люди мають право послуговуватися ірландською при зверненні до державних органів. Законодавство приймається двома мовами, якщо ірландська версія Конституції суперечить її англомовній версії, то ірландська версія має переважну силу. Ірландська мова є обов'язковим предметом для всіх студентів, котрі народилися в Ірландії, і Ви повинні скласти іспит з ірландської для того, щоб вступити до коледжу. У школах ставиться основний акцент на вивченні трьох предметів: ірландської мови, англійської мови та математики. Уряд популяризує ірландську мову багатьма способами, до прикладу, через ірландські радіо- та телеканал, тематично присвячені ірландській мові.
            Проте на практиці панує англійська. Кожен, хто народився в Ірландії, вільно володіє англійською мовою. Англійська це мова телебачення, радіо, газет, бізнесу та торгівлі. Практично весь ринок праці послуговується англійською. Політики іноді роблять символічні жести, такі як виголошення початку промови ірландською, проте швидко переходять на англійську, тому що, як багато вважає, політиків ірландською не зрозуміють. Якщо ви не живете в одному із гелтахтів, то говорити на людях по-ірландському вважається чомусь жлобством і вас попросять перейти на англійську. Говорити ірландською в більшості випадків сприймається як ознака бунтарства або принциповості, адже чого ти спілкуєшся ірландською, чого б просто не говорити англійською? Практично по всій країні єдине місце, що відведено ірландській мові - в шкільних класах на уроках ірландської.
             Але як так сталося? Як і в багатьох аспектах ірландського суспільства, можна звинувачувати англійців. Більшу частину ірландської історії Ірландією правили англійці, але ірландська мова почала поступатися місцем англійській після 1600 року, коли останній з гельських правителів зазнав поразки. Хоча в той час ірландська мова ніколи не заборонялася і безпосередньо не переслідувалася, все ж сприяння завжди надавалося англійській. Англійська мова була офіційною мовою державних установ і торгівлі, і ніхто ніколи не підтримував ірландську мову та культуру. Ірландська мова поступово була витіснена англійською, особливо на сході та в столиці Дубліні, тоді як ірландська залишалась відносно поширеною лише на заході. До 1800 року Ірландія за числом носіїв мов стала розділена приблизно порівну.
            Далі відбулися дві великі події, що фактично знищили ірландську мову. Перша – Великий Голодомор (1845-50 р.р.), який найбільше вразив Ірландію на заході. В країні з населенням 8 мільйонів загинуло приблизно 1 мільйон люду, а ще мільйон емігрували. З того часу еміграція стала інтегральною частиною ірландського суспільства, оскільки величезне число ірландців щороку виїжджали з країни, в основному до англомовних країн, таких як Британія та США. Це означало, що більшість ірландців мали говорити по-англійському через високу ймовірність ситуації, коли вони будуть змушені полишити свої домівки і переїхати до інших країн. Ірландська мова для ірландців виявлялась непотрібною в США, бо необхідністю була англійська. Англійська мова була мовою майбутнього та економічних можливостей, ірландська мова – мова минулого і мова бідного острову, який нічим не міг підтримати ірландців.
            Другою великою подією стала поява обов’язкової освіти. Починаючи з 1830-х р.р. в Ірландії створювалися загальнонаціональні школи, в яких навчання здійснювалося лише англійською, а ірландська була категорично заборонена. Проте нічого не можна було зробити щоб заборонити ірландцям спілкуватися ірландською вдома. Ірландську виставляли як примітивну селянську мову, тоді як англійська подавалась як мова шляхетства та багатства. Бідні селяни говорять ірландською, а багаті та успішні бізнесмени розмовляють англійською. Католицька церква та національні політики, навіть такі як Даніель О'Коннелл, теж просували лише англійську мову. Англійська мова стала мовою міст, тоді як ірландська перетворилася на мову найбільш віддалених і економічно нерозвинених частин країни.

Стан ірландської мови у 1871 р.

            [ Читати далі ]

Матеріал в топку євроскептицизма

...підкинула людина, що їздить по світу та Європі, певно, не лише туристом.
Отже, куди "ми всі" хочемо, яких речей не помічаємо і не бажаємо ними втішатися та чого соромимося - описано в основному крізь призму інтересів економічного експерта, бізнесмена, антисоціаліста і ліберала Михайла Кухаря. Але кожен може розглянути наведені факти з точки зору своїх інтересів та знань.
Экономист IMF Group Ukraine Михаил Кухар описал 8 вещей, которые в Украине намного лучше, чем в Европе. (Сохранены стилистика и орфография автора)

1. С точки зрения бизнес-климата: Украина - самый большой неподдекларированный оффшор на границе с Евросоюзом.

2. НИГДЕ в мире нет таких низких налогов на доходы физлиц-предпринимателей (6%) как в Украине! Даже в оффшорных зонах! Немцы и французы (частные предприниматели) "обналичиваются" в странах Балтии под 22% и умирают от счастья избегая 50-60% налогов у себя на родине...

Исключение -- только Швейцария и Болгария. Но их схемы уже полузаконны...

3. Свобода за рулем. Украина - удивительная страна, где за 4 года отсутствия дорожной полиции количество аварий и смертность на дорогах уменьшились. Водители стали вежливей друг к другу самоорганизовались пропускать из полосы в полосу, хотя по-прежнему любят ездить быстро.

Дай Бог вам, украинские водители, никогда и не испытать того уровня стресса что испытывает КАЖДЫЙ ДЕНЬ за рулем житель европейских столиц, увешанных смарт-камерами контроля нарушений, когда ты три раза ускорившись чтобы избежать "подрезания" в потоке выше 50-70 км в час рискуешь получить штрафов на свою недельную зарплату! Поверьте, вы даже не можете себе представить этот уровень стресса за рулем, что испытывают европейские водители КАЖДЫЙ ДЕНЬ СВОЕЙ ЖИЗНИ. Так что радуйтесь этой вашей свободе, которую у вас еще не отобрали. Украина -- последняя страна в Европе где водители ездят сдерживаемые лишь чувством взаимной вежливости.

4. Население ТОТАЛЬНО не платит налоги со своих доходов.

И за 26 лет этой вакханалии еще никого за это не посадили! Более того: в Украине действует презумпция невиновности по налоговым обвинениям (то есть налоговая должна доказать что вы незаконно заработали эти деньги), а во всей Европе ПРЕЗУМПЦИЯ ВИНОВНОСТИ ПО НАЛОГОВЫМ ПРЕСТУПЛЕНИЯМ (то есть вы ОБЯЗАНЫ объяснить откуда у вас деньги на квартиру на машину и на летний отдых. Иначе вы считаетесь виновными)

5. В Украине банковский сервис -- на уровне лучших американских и сингапурских банков! То есть последних достижений в мире!

Европейские банки умышленно "застыли" в своем развитии 8-10 лет назад.

В 95% европейских банков НЕВОЗМОЖНО получить следующие банковские услуги, которые в Украине существуют давно и вошли в привычку.

Мультивалютные счета, две или три карточки в разных валютах для управления счетом, управление счетом по телефону (не через колл-центр визы в Лондоне), обмен наличной иностранной валюты, собственные приложения для айфонов для управления счетом.

А перечисление денег друг-другу просто по номеру карточки виза и имени владельца -- это просто высший пилотаж которого нет даже в Америке! А мои знакомые банкиры в Париже и в Риге до сих пор не верят когда я им рассказываю, что такое вообще возможно!

Европейцы не глупее нас, но функции налогового контроля, возложенные на банки как гири тянут их вниз, замедляя развитие...

Что? Перечисление с карточки на карточку? -- Нет! Налоговая будет против, так слишком сложно уследить за деньгами. Нет! -- и сервис не вводится.

По европейским карточкам вы не сможете рассчитаться на 70% сайтов в интернете или купить биткоины. Как вы знаете, в Украине нет таких проблем вообще.

6. За 100-мегабитный интернет что стоит у вас дома и передается "Волей" за 5 долл в месяц вы в ЕС от Балтии до Англии заплатили бы от 50 евро до 100 фунтов в месяц.

У нас европейское качество мобильной связи и интернета а стоит это копейки, потому что сфера айти не перегружена регуляциями бюрократией и лицензированием.

7. У КАЖДОГО жителя Украины у которого есть компьютер или айфон -- он забит под завязку музыкой и кино, скачанными абсолютно бесплатно! В смысле, даже без уплаты 0,99 долл за трек через Apple store.

Вся страна свободно смотрит все сериалы Netflix даже не подозревая что для их европейских соседей накая роскошь стоит под 1000 евро в год!

А за каждый скачанный пиратским способом трек или фильм (если вы не догадались включить VPN) немецкая полиция найдет вас по айпи и выпишет штраф в 600 евро.

Украина - это не только крупнейший оффшор в Европе -- это еще и крупнейший пиратский остров в интернет со свободным обменом музыкой, книгами, фильмами, обучающими программами.

8. Мы воспринимаем это как должное, но мы, оказывается, страшно вкусно и дешево едим. Притом, в основном, натуральные продукты.

Я ставлю Украину на 4 место среди 27 стран Европы после Франции, Италии и Испании по количеству и качеству дорогих (высшего класса) и среднего класса ресторанов. И на 1 место по соотношению цена/качество. Мы сами не заметили как проснулись в стране, где не осталось ни одной заправки даже (не то что кафе), где не стояли бы такие же дорогие кофе-машины как в лучших тратториях в центре Милана. У нас сложно найти плохой кофе даже на Оболони. В Берлине или в Риге -- сложно найти хороший.

Если вы не питаетесь в ресторанах, а привыкли покупать еду на рынке -- в Европе вас ждет еще больший шок.

В огромном Кауфленде в Берлине -- на 3000 метров торговых площадей нет ни одного уголка где бы продавалось живое мясо. Только готовые вареные и копченые колбасы. Максимум -- фарш.

Свежих фермерских кур, говядину, телятину, свинину по цене 4-8 евро за кг -- вы не найдете нигде в Европе!

На моих глазах с 2004 по 2008-й год умирал последний такой фермерский рынок в парижском Сент-Жермен...

Где можно было купить свежие яйца, сыры, паштеты, мясо и рыбу у фермеров из Нормандии каждое утро. Теперь там огромный флагманский Apple store...

Такого количества свежих фермерских продуктов в шаговой доступности от дома как в Киеве с его многочисленными рынками -- вы не найдете уже ни в одной из европейских столиц.

Их заменили огромные продуктовые моллы на окраинах и со стандартными пакетами ГМОшной клубники круглый год.

Исключения есть, от Салоников до Хельсинки -- но это, увы, исключения, подтверждающие правила...

більше подробиць на цю тему тут
https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=1864520726905840&id=100000437913326

Про крайній Південь...

           Виявляється, Антарктида має свій національний домен .aq. В ньому нараховується більше 200 тис. веб-сторінок. Також Антарктида має свій міжнародний телефонний код. Якщо побачите на своєму мобільному незнайомий номер, що починається на +672, то, ймовірно, до Вас намагаються додзвонитися пінгвіни.
8 грудня 2013 року в Антарктиді був зафіксований рекорд мінімальної температури на Землі 91,2 °C.
           Антарктида за договором 1961 року є нічийною землею, тобто не належить жодній державі. Проте вона має свій державний прапор. І з десяток держав давно висувають територіальні претензії на Антарктиду. Або мають закріплене за собою право висунути такі претензії будь-коли в майбутньому. Наприклад, Норвегія претендує на територію, більшу у 10 разів, ніж вона сама. А Австралія претендує на майже половину Антарктиди.
           Антарктида не має постійного населення. Залежно від сезону та потреб наукових досліджень її "населення" складає від 1 до 5 тис. осіб. Зате одна людина за існуючими нормами мала б вважатися громадянином Антарктиди, оскільки народилася там. 
           Ще дещо парадоксальним є нагромадження тут 90 % планетного льоду (близько 3/4 світових запасів прісної води) при тому, що південний полюс є найсухішим місцем на Землі. Тут випадає від 10 до 22 мм опадів за рік - так само, як на більшій частині пустелі Сахари.