Як навчитися розбиратися в стилях і напрямках живопису...

Характерні риси: ідеалізування форм, фігур, зображуваної натури, одухотворені обличчя і тіла, що нагадують мармурові статуї, висока технічна майстерність і деталізація зображень.

Часті сюжети: біблійні та історичні, портретний живопис. Картина в більшості випадків має моральний зміст.

Яскраві представники: Поль Деларош, Вільям-Адольф Бугро, Карл Брюллов, Олександр Іванов, Ян Матейко.

Коли набув поширення: у Франції в 1840-х роках.

Характерні риси: точна і об’єктивна передача дійсності в усіх її подробицях, точне зображення героїв полотна, присутніх на ньому об’єктів, перспективи і деталей світла і кольору.

Яскраві представники: Гюстав Курбе, Ілля Рєпін, Жан-Франсуа Мілле, Роза Бонер.

Коли набув поширення: в кінці XIX – початку XX століття. Зародився імпресіонізм у Франції, а потім поширився по світу.

Основні риси: підкреслена гра світла і світлотіні, зображення відбитого світла, що падає від навколишніх об’єктів на поверхню предмета, відмова від чіткого контуру, короткі і видимі оком мазки, відмова від чорного кольору.

Яскраві представники: Клод Моне, Поль Сезанн, Едгар Дега, Едуард Мане, П’єр Огюст Ренуар.

Коли набув поширення: в Європі після Першої світової війни.

Основні риси: поєднання реального і вигаданого, символічні та фантасмагоричні образи, нелогічні сцени, дивні істоти, намальовані з найпростіших речей.

Яскраві представники: Сальвадор Далі , Рене Магрітт, Макс Ернст, Жоан Міро.

Коли набув поширення: в 1890-1910-му роках в Європі і Сполучених Штатах.

Основні риси: декоративність, велика кількість орнаментів, плавні вигнуті лінії, які часто приймають форму квіткових стебел, округлі форми, рослинні, природні мотиви. Плоскі фігури як на плакатах. У палітрі переважають приглушені кольори і відтінки – перлинно-сірі, пильно-бузкові, приглушений червоний, оливковий, колір зів’ялої троянди.

Яскраві представники: Обрі Бердслі, Альфонс Муха, Густав Клімт, Коломан Мозер.

Коли набув поширення: на початку XX століття.

Основні риси: зображення не об’єктивної реальності, а емоцій автора від дійсності, почуттів відчаю, роздратування, фрустрації, тривоги. Для картин характерний кричущий колорит, використання контрастних кольорів і незграбних ліній, щоб посилити вплив на глядача.

Яскраві представники: Едвард Мунк, Егон Шиле, Оскар Кокошка, Ернст Людвіг Кірхнер.

Коли набув поширення: на початку XX століття.

Основні риси: всі предмети, пейзажі і люди зображені на полотні різноманітними геометричними фігурами, тривимірні об’єкти розбиті на прості елементи, які потім збираються на картині в двомірному зображенні.

Яскраві представники: Пабло Пікассо, Жорж Брак, Анрі Ле Фоконье, Робер Делоне.

Коли набув поширення: в середині 1950-х років у Великобританії і США.

Основні риси: яскраві кольори на полотнах, елементи, що повторюються, зображення портретів зірок естради чи кіно, образів популярної і масової культури, продуктів споживання, логотипи і написи в стилі рекламного слогана.

Яскраві представники: Енді Уорхол, Рой Ліхтенштейн, Річард Гамільтон, Яеї Кусама.

Джерело