Вуличний художник...)))

У вуличного художника є величезна перевага перед колегами, які працюють в студії, тому що у нього безлічі полотен, які тільки і чекають, щоб їх розфарбували. Більш того, своєю формою, місцем розміщення, освітленням і т.д. ці порожні поверхні самі підказують сюжет майбутньої епічної картини. Так, деякі городяни називають це вандалізмом, але краще бачити картини на стінах, ніж тріщини і бруд.

1. Дехто JPS, в світі Джеймі Пол Скенлон, називає вуличне мистецтво своєю пристрастю. Це те саме що ходити і бачити всюди відповідні місця, щоб там чогось такого намалювати. Навіть якщо ніхто не просить – душа вимагає самовираження.

2. Художник намагається бути взаємно ввічливим з суспільством. Не малює дурості і відверті гидоти, не торкається питань політики.

3. Замість цього він любить пожартувати і принести гумор в сірі нудні будні.

4. JPS з дитинства був талановитим живописцем, хоча і народився в маленькому рибальському містечку Уестон-сьюпер-Мер в Великобританії. Це заслуга його батька – той був професійним художником і багато чому навчив сина. На жаль, приклад був відверто поганий, тому що поганий характер і алкоголізм постійно приводили батька в тюрму, де він і помер, коли синові виповнилося 18 років.

5. Джеймі фактично пішов по стопах батька. Наприклад, малював так, що дивував усіх вчителів, але забивав на навчання в цілому.

6. Цілий рік він провчився в коледжі на графічного дизайнера, але потім гроші закінчилися і навчання довелося закинути.

7. Першою роботою Джеймі стала посада підмайстра в майстерні по ремонту взуття

8. Молоде і веселе життя нічого хорошого Джеймсу не віщувало, адже в його житті були присутні заборонені речовини.

9. Все змінилося в 2009-му, коли хлопець випадково опинився на виставці робіт Бенксі в Брістолі

10. Ось тоді JPS і зрозумів, що зариває свій талант. Він покаявся і попросив про допомогу, зав’язав з минулим життям і повернувся додому. І почав малювати на вулицях.

11. Це тільки на словах все так просто, а на ділі JPS пережив справжню ломку свого «Я», змусивши себе повністю змінитися.

12. Перші спроби повернутися до малювання бентежили – він розгубив багато навичок.

13. У нього не було грошей на послуги лікарів і психологів, тому довелося зосередитися на малюванні, як засобі порятунку. JPS намагався створити свій стиль.

14. JPS пояснює, що для нього було дуже важливо не стати черговим наслідувачем Бенксі. Це не правильний шлях – у справжнього творця своя дорога, свій стиль!