Одна з найкрасивіших споруд України...

Кам’яні мури святині пережили складні часи, з ними пов’язано багато історій та легенд. Сьогодні це діючий храм та усипальниця польської знаті. Зеленуваті вежі костелу видно практично з будь-якої точки міста, а таємні ходи й лабіринти під ним зберігають вікові секрети.

Перший костел у Чорткові і монастир для ордену монахів-домініканців спорудили 1610 року на кошти землевласника Станіслава Ґольського. Ім’я свого фундатора храм носить і сьогодні. Ці споруди протягом тривалого часу входили в оборонну систему Чорткова і відігравали у ній далеко не останню роль.

У середині 17 століття, під час одного з нападів на місто, костел було частково зруйновано, і аж до 1731 року, коли його відбудували, храм стояв пусткою. Він набув більш витонченого вигляду і втратив свою фортифікаційну функцію. 1903 року, з ініціативи бургомістра Чорткова Людвіга Носса, костел почали перебудовувати. До 1910-го нова споруда, над якою працював відомий архітектор Ян Кароль Зубжицький-Сас, була готова. Від попередньої залишився хіба що фундамент

У лихоліття Першої світової храм дивом вистояв та не зазнав серйозних ушкоджень. А в післявоєнні роки, коли до Чорткова повернулася польська влада, внутрішнє оздоблення доповнив оновлений вівтар та амвон (місце для проповіді), а також новий орган.

Проте, вже перед Другою світовою у місто прийшли радянські війська і монастир та храм припинили своє існування. Після війни з костелу зробили склад для добрив, попередньо вивізши із нього усі цінності. Лише наприкінці 1980-тих Домініканський собор повернули громаді, на кошти якої й відновили його внутрішнє оздоблення.

Домініканський костел виконано у готичному стилі з романськими елементами. У зовнішньому декорі гармонійно поєднано фундамент із тесаного каменю, світлі піщані блоки та різнобарвну цеглу, а також декоративні різьблені елементи на фасаді, який має три стрімкі вежі. Центральна триярусна вежа прикрашена численними різьбленими елементами, у центрі яких – обов’язкова для костелів вітражна троянда над входом до храму. Особливістю будівлі також є її дах, вкритий червоною черепицею із візерунком, схожим на вишиванку.

Всередині костелу увагу привертає різьблений дерев’яний вівтар, уміщений у звуженому заглибленні, а білокам’яні присадкуваті круглі колони і скульптури майстрів минулого сприяють умиротворенню і надають відчуття спокою у тихій розмові з Богом.

• Повна назва храму – Костел Матері Божої, святого Розарія і святого Станіслава.
• На літургіях у Домініканському костелі у різні часи побували польські королі Ян Казимир і Ян ІІІ Собеський, які прямували через Чортків у військові походи.
• У храмі є чудотворна ікона Матір Божа Чортківська – копія оригіналу, який під час війни вивезли до Польщі. Орган, який встановили у храмі в міжвоєнний період, привезли аж із Дрездена, а в радянські часи його розібрали і спродали як кольоровий метал.
• Фундатор костелу Станіслав Ґольський також спорудив у місті власний маєток, від якого нині залишилися руїни. Він мав форму п’ятикутника, що нагадує американський Пентагон.

Чортків має добре автобусне сполучення. Сюди можна доїхати прямими автобусами зі Львова, Тернополя, Хмельницького, Чернівців. Із Києва до Чорткова їдуть автобуси від станції метро «Деміївська», також дістатися можна потягом. По місту курсують автобуси, які за кілька хвилин довезуть від вокзалу до центру, де й розташований костел.

У місті є й інші пам’ятки, які обов’язково варто побачити, наприклад стара міська ратуша, Чортківський замок та дерев’яний храм Вознесіння Господнього.