Цікаві факти про Леонардо да Вінчі

Леонардо да Вінчі – художник і вчений, видатний та геніальний, він – найкраще підтвердження того, що талановита людина і справді талановита в усьому. Да Вінчі чудово малював, займався хімічними дослідами, анатомією, математикою і конструював складні механізми, багато з яких стали прототипами сучасних винаходів . А ще він віртуозно володів лірою. Багато сучасників знали його в першу чергу як музиканта. Сам же Леонардо вважав себе передусім вченим, а образотворчому мистецтву він присвячував не так багато часу, тому його мистецька спадщина невелика. Читайте цікаві факти з біграфії да Вінчі, а також про його творчість та наукові досліди!Леонардо вів особисті щоденники. Донині дійшло близько 7 000 сторінок, які зберігаюься в різних колекціях. Всі записи – а це як наукові замітки, так і власні переживання – зроблені по-особливому: прочитати їх можна тільки у дзеркальному відображенні. Да Вінчі однаково добре володів як правою, так і лівою рукою. Однак більшість його текстів написані таки лівою. 



Про найвідомішу роботу Леонардо – «Джоконду» – досі не вщухають дискусії. Хтось вважає, що да Вінчі зобразив на полотні сам себе, і для доказу навіть накладають на витончене жіноче обличчя Леонардову бороду. Інші думають, що зображена художником жінка приховувала вагітність і саме тому так загадково всміхалася. За іншою версією, позувала художнику знатна дама, яку в цей час хтось сильно смішив. Але вона, як справжня пані, не дозволяла собі розреготатися і видавала свій настрій тільки належною за статусом стриманою посмішкою.
Прагматичні американці, звиклі вірити не словам, а цифрам, навіть «розрахували» усмішку Мони Лізи. І дійшли висновку, що Леонардо написали портрет щасливої жінки. На їхню думку, в усмішці Джоконди ховається більше 80% щастя, але до нього домішуються й інші емоції: побоювання, зневага і навіть злість.
«Мона Ліза» – єдиний шедевр світового живопису, якому в Луврі відводиться окремий простір. Сьогодні вона займає близько 70% Державного залу. Приміщення представляє собою довгу галерею, на найдальшій стіні якої і висить найвідоміший портрет всіх часів і народів. Існує версія, що насправді Леонардо написав дві картини “Мона Ліза”. Відома всім – у Луврі, інша, так звана “Айлворотська” – у Швейцарії. Експерти доводять, що обидва портрети виконані да Вінчі.


“Тайна вечеря” – відома фреска Леонардо да Вінчі, на якій зображено вечерю апостолів з Христом. Цим шедевром і відкривається епоха Відродження. Без належного догляду, стінопис швидко псується, оскільки зроблений особливою технікою. Над фрескою Леонардо працював 4 роки. Відмінність “Таємною вечері” да Вінчі від попередніх робіт на таку ж тему полягає в тому, що Іуда знаходиться серед апостолів, а не в дальньому кутку стола.

 

До слова, велику популярність здобув містичний детективний роман американського письменника Дена Брауна “Код да Вінчі”. Саме на картинах Да Вінчі головні герої роману Роберт Ленгдон та Софі Неве віднаходять багато підказок для розслідування вбивства дідуся Софі, якого знайшли мертвим на підлозі Лувру в позі “Вітрувіанської людини”.  На основі книги також знято фільм.Сама ж “Вітрувіанська людина” – це відомий малюнок з поясненнями, який Леонардо да Вінчі виконав приблизно в 1490 році. Зображене на малюнку часто називать канонічними пропорціями, оскільки визначення математичних пропорцій людське (чоловічого) тіла, хоча і повторне, стало великим кроком до у науці – переходом від середньовічних уявлень до Ренесансу.



Винаходи да Вінчі дійсно «працюють»! У 2000 році професійний парашутист з Великобританії Адріан Ніколас піднявся на повітряній кулі на висоту 3 тис. метрів і спустився на землю, використавши винайдений Леонардо парашут . Андріан залишився цілий і неушкоджений. До речі, саме Леонардо вперше пояснив, чому небо голубе .Любителям дайвінгу варто сказати «спасибі» за акваланг саме Леонардо да Вінчі: його кресленнями та інструкціями для апарату підводного занурення скористалися сучасні вчені. Крім того, вчений працював над винаходом підводного човна, літальних апаратів, танка, а також верстата, здатного замінити руки ткача.Леонардо проводив розтини не тільки заради наукового інтересу, але й з метою зрозуміти будову м’язи, щоб потім краще зображати людське тіло на своїх полотнах.