Привіт, "золота осінь!...)))

Не знаю, як ви, а я люблю "Золоту осінь". Це коли ще тепло, але вже не спекотно. Коли ще можна насолоджуватися ласкавим теплом, але ночі вже прохолодні. Коли достигають яблука, груші, виноград, горіхи. Щось є у цій порі таємниче, як у дитинстві. У душі відчувається легка тривога і думки про те, що після "Бабиного літа" вже буде тільки холод і надовго... Чомусь весна, літо і шматочок теплої, сухої осені пролітають так швидко, що не встигаєш повноцінно насолодитися красою природи , краєвидами, теплом. Легкий сум наповнює душу, коли тобі на голову падає сухий, пожовклий листочок, ніби прощається з тобою до весни.Ну що ж поробиш - життя не стоїть на місці. Кожна пора року має у собі свою неповторну красу і магію. Прощавай літо - привіт "Золота осінь"!!!