сара

Дещо незвично звучить для українського вуха основа сара закладена у назвах майже двадцяти українських географічних назв. Це назви річок Сара Мала на Полтавщині, Сара Велика у басейні Псла, цей назви балок Саранна у басейні Самари і Саран чина (їх дві) у басейні Сіверського Дінця. Маємо й населені пункти: Сари, Саран чине та Саранчівка на Полтавщині, Сарацинці на Вінничинні, Саранівка на Сумщині, Сарата (їх два) на Одещині та Чернівеччині. До 1946 року були перейменовані село Сарія на Одещині, хутір Саракули на Львівщині, хутір Сар-Яр на Доне чинні. Ще на зламі старої та нової ер античні автори називали нинішні українські землі – Сарматія. Назва та завдає багато мороки академічним науковцям (?) вони не знають, кому б то її спихнути: тюркам, іллірійцям, а чи циганам. Прикметно, на території Сарматії, себто на українських землях, античний географ К. Птоломей закартографував у 1-2 ст. н.е. поселення, у назвах яких маємо наш корінь сар: Сарум, Сарбакум, Сарбак/Сарвак.
У пошуках походження кореня сар та й наших географічних назв із ним знову звернімося до Вед і санскриту, бо саме там є чимало лексем, імен та назв із нашим сар/сара. Поміж санскритських слів із цим коренем значна кількість пов’язана із водою: сврв – рідкий, той, що тече; сар – текти, струменіти, іти, бігти; сарас - озеро, ставок; саріт – потік, річка; сарньїка – вода; сарма – течія; сараньї – потік, річка; сараса – журавель, лебідь, лотос. А ще на землях Індії у водійські часи протікала священна річка Сарасваті. У Ведах фігурує також етнічна група сарасвата. До водійського пантеону входила Богиня священної мови, вона ж буцімто й творець санскриту, на імя Сарасваті. Присутність корення сар/сара у іменах водійських Богів та значниа поширеність його у географічних назвах на прабатьківщині індо аріїв*, тобто на українських землях, підказують, що той корінь потрапив у мову індо аріїв із Північного Причорномор’я після виходу частини наших предків до Індії. Про це ж говорить і цілий ряд українських архаїчних слів із коренем сара/сар: сарака – бідняк, сарапати – гарячкувати, саркати – фиркати, сардак – вид одежини. Вражає, що в Україні поширені ще й прізвища із коренем сар/сара: Саратюк, Сароанман, Сарбушко. Саріон, Саргош, Сарман та ще й Сарман.

Станіслав Губерначук

Примітки:
* http://blog.i.ua/community/586/377081/