О сообществе

Старовинні та сучасні звичаї, традиції, свята, танці, ігри, обрядодії...
Вид:
краткий
полный

Звичаї України

Робіть добро ! Заповіт Святого Миколая.

«Робіть добро»
Дзвіночків чути срібний передзвін
І добра вість летить з усіх сторін,
Що з неба Миколай до нас спішить,
Бо хоче на землі добро вершить.

Приспів:
Робіть добро, робіть добро –
Для радості в житті, для щастя.
Робіть добро, робіть добро
І вам добро добром воздасться. 


Заступник наш добродій Миколай,
Він учить нас любити рідний край
І для потомків берегти Дніпро,
Для України сіяти добро.
                                                                                       Приспів
Живімо так, щоб в небі голубім
Зірки добра світили нам усім
І заспіваємо на цілий світ
Святого Миколая заповіт.







Мистецтво і війна (Як святкували Трійцю)

Зелені свята – дуже давнє народне дохристиянське свято, яке символізує остаточний прихід літа. Це завершення весняного і початок літнього календарного циклу. В основі Зелених свят тисячі років лежали культ рослинності і магія заклинання майбутнього урожаю.

За світоглядом наших предків світ складається з 3 частин: Яв, де ми зараз перебуваємо, Нав, де ми перебуваємо до народження та після смерті і Прав - світ Богів та божих законів. Тому Зелені свята називаються ще й Трійцею. Впродовж багатьох століть традиційною є  давня народна ритуально-обрядова складова Зелених свят.

Деякі тисячолітні традиції і обряди наших пращурів, звичайно, були втрачені і призабуті, деякі були змінені або спрощені, але народна пам’ять все ж таки зберегла бодай елементи і головні атрибути Зелених свят.

Напередодні Зеленої неділі, у суботу, що називалася клечаною, хату, подвір’я та господарські будівлі прикрашали клечанням – зеленими гілками дерев. Гілки встромляли в стріху, на воротах, біля вікон, за ікони. Підлогу або долівку в хаті встеляли запашними травами: осокою, любистком, м’ятою, пижмою, ласкавцями, лепехою.

Як всі інші свята наших пращурів, Зелені свята базувалися на хліборобських традиціях сонячного циклу. Але окрім культу Сонця і культу померлих предків, в основі Зелених свят лежав культ дерева і квітів. Можливо, тисячолітня традиція прикрашати житло на Зелені свята зеленим віттям і була пов’язана з давнім культом і святом дерев.

До останнього століття в Україні окремі дерева вирізнялись від інших особливою шаною до них. Це дуб, ясень, явір, тополя, береза, липа. В окремих місцевостях навіть не можна було ламати гілля з дуба на клечання.

Культ дерева і лісу яскраво відбивався у підготовці до Зелених свят. По клечання до лісу їхав старший родини (у давнину, звичайно, старший роду). Клечання забирали в хату, на обори, стайні, хліви, несли в комори, клуні, на пасіку. На думку наших пращурів, в деревах оселялися душі рідних – померлих дідів-прадідів. Дід-Ладо – добрий дух предків – опікунів роду – разом з гіллям-клечанням приходив до господи.

Між іншим, серби і греки у дні Зелених свят збирали квіти, плели вінки й несли їх додому, а інші народи, як і українці, оздоблювали свої домівки зеленими гілками дерев, які несли з лісу або «священного гаю».

У Зелені свята в деяких місцевостях України були звичаї, пов’язані зі священними деревами. Наприклад, на Лівобережжі був обряд водити тополю. Дівчата вибирали поміж себе дівчину на тополю, прикрашали її намистом, стрічками та квітами, обличчя зав’язували хусткою, руки прив’язували до палиці і так водили по селу з гучними піснями. Кожний господар радо зустрічав процесію і, приймаючи від неї добрі побажання (головним чином, приплоду худобі і гарного врожаю), щедро обдаровував учасників обряду.

На Поліссі побутував близький за значенням обряд Троїцького куста, роль якого теж виконувала дівчина. А ще відома така молодіжна забава, як завивання берези.

Вранці у Зелену неділю дівчата беруть харчі, закликаюь хлопців і з піснями-веснянками та гаївками йдуть у ліс чи в гай. Там грають, співають, хороводять, а потім сідають і разом їдять все, що принесли. Після цього шукають в лісі молоді берізки, що мають тонкі і довгі гілля-пруття – і з того тонкого гілля на самій березі завивають вінки, співаючи відповідних пісень:

По саду ходжу, виноград саджу
Посадивши та й поливаю,
Ой поливши та й нащіпаю,
Нащіпавши, віночка зів’ю,
Віночка звивши, на воду пущу:
Хто вінка пійме, той мене візьме…


Хлопці можуть допомагати – кожний своїй дівчині – завити вінок на березі.

Ой, зав’ю вінки та на всі святки,
Ой на всі святки, на всі празники…
На всі святочки, на годовії і на роковії…


Звивши вінок на живій березі, хлопці їх обережно відламують і доручають дівчатам. А дівчата забирають додому і пізнім вечором йдуть до води і пускають їх на воду, як на Купала, споглядаючи, чи швидко пливуть, чи не підуть під воду, чи з’єднається з іншим вінком, на який загадала дівчина, чи не пристане до берега, тощо.
 
Сьогодні 19 червня на радіо Культура о 19 годині відбулася радіопередача Василя Лютого про звичаї обряди Зелених свят або Трійці.

Прослухати можна тут: http://radiokultura.org/page/15.html?name=Arhiv



Головні атрибути Зелених свят



13%, 1 голос

0%, 0 голосов

13%, 1 голос

63%, 5 голосов

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

13%, 1 голос
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Третій етнокультурний фестиваль "Козацька варта"

p { margin-bottom: 0.1in; line-height: 120%; }

11-12 червня 2016 року в місті Бориспіль на території вечірньої школи (колишньої восьмирічної школи №2) за адресою: Київський шлях 108 відбудеться третій етно-культурний фестиваль «Козацька Варта - 2016», який вже не в перший раз об'єднує суспільство Бориспільщини на традиційних народних цінностях, за принципом: «Від згуртованої громади до квітучої країни».

Гості фестивалю можуть побачити виступи творчих колективів, талановитих художників, взяти участь в роботі різних творчих майданчиків, поспілкуватися з вченими, поласувати стравами української кухні, придбати на пам'ять книгу від видавця, або художній виріб від майстра.

Родзинкою фестивалю стануть виступи військово - патріотичних груп «Боривітер», «силач», «Стрибожі правнуки» і бориспільського туристичного клубу, під час яких усі бажаючі зможуть повправлятися у стрільбі, випробувати себе в козацькій загартуванню та позмагатися.

Цікавими програмами гостей фестивалю зустрінуть майданчики:

«Місто майстрів», де будуть проходити майстер-класи з різних видів ремесел, сучасного хенд-мейд і живопису, а також працюватиме ярмарок виробів майстрів і художників;

«Дитячий майданчик» запропонує дітям цікаві ігри, а їх батьків змістовно проведуть вільний час.

На «Поляні знань» гості зможуть поспілкуватися з вченими і психологами, взяти участь в тестуванні і послухати лекції. Видавництва і книжкові магазини запропонують друковані новинки.

На майданчику «Живиця» гостей чекає цікава розмова про здоров'я і красу.

На фестивалі організатори проведуть конкурс «Сім'я - особа фестивалю». У спеціально відведеному місці вам запропонують сфотографуватися всією сім'єю в вишиванках, і це фото може потрапити на афішу наступного фестивалю «Козацька Варта - 2017», а сім'я - отримати приз від організаторів фестивалю.

11 червня в 11:00 відбулося урочисте відкриття фестивалю «Козацька Варта - 2016», який протягом двох днів 11-12 червня забезпечить відмінний відпочинок з незабутніми враженнями. Присутність в національному одязі і з килимками вітається.

Виступ гурту Буття 12 червня о 12 годині.

Територія фестивалю вільна від алкоголю, тютюну, наркотиків і політичної агітації.











Кращий лозунг фестивалю

40%, 4 голоса

10%, 1 голос

10%, 1 голос

10%, 1 голос

10%, 1 голос

10%, 1 голос

10%, 1 голос
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Великодні гаївки у Вишгороді

Собор Вишгородської Богородиці УГКЦ, Вишгородська адміністрація за участі гурту Буття провели Великодні гаївки


Хто має відроджувати народні традиції?

0%, 0 голосов

23%, 3 голоса

8%, 1 голос

8%, 1 голос

62%, 8 голосов

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

З Новим роком Вас, Українці!

З Новим хліборобським роком Вас, Українці! З Новоліттям, яке настає з першим весняним молодиком і  збігається нині з днем народження нашого пророка Т. Г. Шевченка.
Детальніше http://blog.i.ua/community/2176/650937/

Готуємось до зустрічі Воскресіння Світла Дажбожого, яке будемо святкувати в першу неділлю після весняного рівнодення. Весняне рівнодення - 17 березня, а Великодні свята починаються 20 березня!

ВЕСЕЛИХ СВЯТ!

На Колодія гурт "Буття грає:
11 березня. вечір  Музей І.Гончара. Танці.
12 березня 14.00-16.00 Поштова площа, Річковий вокзал. Танці, ігри, хороводи. Вхід вільний
13 березня 12.00-17.00 Виставковий центр (ВДНГ) "Зимова країна". Музична програма. Вхід за квитками.
https://youtu.be/YcdSvnfQ-Yw
https://youtu.be/PgQNSheBN7Y
https://youtu.be/n0RDnRc-9aw

Святкуємо свої свята чи привнесені?

20%, 2 голоса

10%, 1 голос

30%, 3 голоса

20%, 2 голоса

10%, 1 голос

10%, 1 голос

0%, 0 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Свято Колодія


З 7 березня українці святкують Колодія

Свято Колодія  відзначається на останньому тижні перед Великоднім постом. Його ще називають Колодки, Масниця, Сиропусний тиждень, Сирна неділя, Пущення.

У цього свята насправді мало спільного з "Масляною", якої в козацькій України не було.

В Україні в цей час традиційно готують вареники з сиром та сметаною, а не млинці.

Взагалі Колодія - то жіноче свято. На цьому тижні жінкам дозволялося практично все. Наприклад, у понеділок жінки навіть могли зустрітися у шинку. Непомітно одна з них клала на стіл сповите полінце й тоді всі враз викрикували: «Народилась Колодка (чи Колодій) народилась! Колодка народилась!». Бралися всі за руки й жвавими рухами, з веселими викриками-вигуками та відповідними піснями, співаних нині на хрестинах, на зразок «А вже наше дитя народилось, а вже дитя на світ Божий та й з’явилось», – тричі обходили навколо стола, примовляючи: «Колодка народилась!». Потім, у вівторок, колодка хрестилася, у середу їй справляли похрестини, у четвер вона помирала, у п’ятницю її ховали, а в суботу поминали, тужили і плакали за нею».

Оскільки цього тижня збігав останній термін, коли перед постом ще можна влаштовувати весілля, свято Колодія мало особливий зміст. У ці дні "карали" батьків, котрі за рік не оженили своїх дітей. До ноги кріпили дерев'яну "колодку", відкупитися від якої можна було лише подарунком, тобто могоричем. У далеких районах та селах колодку чіпляли і парубкам.

Не зважаючи на різне тлумачення Колодія, свято широко відзначалося на всіх теренах України аж до 30-х років XX ст.
Це свято - було суто українським звичаєм і йому немає аналогів у інших народів.

Василі розповідають як українцям святкувати Новоліття

В гостях у Василя Лютого на радіо Культура
http://schedule.nrcu.gov.ua/grid/channel/period/item-listen-popup.html?periodItemID=1123156





Походження ім'я Василь 


83%, 5 голосов

0%, 0 голосов

17%, 1 голос

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Заповіді Перуна Громовержця

Почитайте Батьків своїх, і утримуйте їх у старості, бо як ви виявите турботу про них, так і про вас проявлять турботу чада ваші. . .

5 (21). Збережіть пам'ять про всіх Предків Родів ваших і ваші нащадки будуть пам'ятати про вас. . .

Захищайте старих і малих, батьків і матерів, синів і дочок, бо це Родичі ваші, мудрість і цвіт народів ваших...


Виховайте в чад своїх любов до Святої землі Раси, щоб не спокушались вони вони чудесами заморськими, а могли самі створити чудеса більш дивні і прекрасні, та на славу Святої землі вашої. . .


6 (22). Не творіть чудеса на благо своє, а творіть чудеса на благо Роду свого і Роду Небесного. . .


Допоможіть ближньому в біді його, бо коли прийде до вас біда, допоможуть і вам ближні ваші. . .

Творіть справи добрі, на славу Роду вашого і Предків ваших, то матимете заступництво від Богів Світлих ваших. . .


7 (23). Допомагайте всіма силами будувати Капища і Святилища, зберігайте Мудрість Божу, Мудрість Давню. . .


Обмивайте після справ ваших руки ваші, бо хто рук своих не омиває, той силу Божу втрачає. . .


Очищайтеся у водах Ірія [Іртиш — біла, чиста вода], що тече по Святій землі [земля Святої Раси, тобто Біловоддя, Семиріччя — де протікають сім річок: Ішим, Тобол, Ірий (Іртиш), Об, Єнісей, Ангара, Лена], щоб омити своє тіло біле, освятити його Божою силою. . .


8 (24). Утверджуйте на Землі вашій Закон Небесний, що дали вам Світлі Боги ваші. . .

Почитайте дні русальські, дотримуйтесь Божих свят. . .

Не забувайте Богів ваших, запалюйте во славу Богів ви куріння і пахощі і здобудете прихильність і милість Богів ваших. . .


9 (25). Не чинітеь образ сусідам вашим, живіть з ними в мирі та злагоді. . .

Не принижуйте гідність інших людей, і нехай не приниженоа буде гідність ваша. . .

Не творіть бід людям інших вірувань, бо Бог-Творець Єдиний над усіма Землями. . .

і над усіма світами. . .


10 (26). Не продавайте, ви, землю свою за злато і срібло, бо прокляття, ви, на себе призвете

і не буде вам прощення в усі дні без залишку. . .


Захищайте землю свою і переможете зброєю правою всіх ворогів Раси. . .

11 (27). Захищайте Роди Расенів і Святорусів [ заповідь звернена до х’Арійців і да’Арійців] від Чужоземних ворогів, що йдуть в землі ваші зі злим помислом і зі зброєю. Не величайтесь своєї силою, виїзжаючи на Бій, а хваліться з Поля Бою їдучи. . .


Зберігайте в таємниці Мудрість Божу, не давайте Мудрість Таємну язичникам [інородцям та іновірцям]. . . 12 (28). Не переконуйте тих людей, хто не хоче слухати вас і чути слова ваші. . .

Стережіть ваші Капища і Святилища від наруги язичників, якщо не збережете ви Святині Святої Раси. . .

і Віру Предків ваших, відвідають вас роки прикрості, та образ зі стражданнями. . .


13 (29). Хто втече із землі своєї на чужину, в пошуках життя легкого, той відступник Роду свого, нехай не буде йому прощення Роду його, бо відвернуться Боги від нього. . .


Та не радійте горю чужому, бо хто чужому горю радіє, той до себе горе закликає. . .

Не злословте і не смійтеся, над тими, хто любить вас, а відповідайте на любов любов'ю і отримаєте заступництво Богів ваших. . .

Любіть ближнього вашого, якщо він того вартий. . .


14 (30). Не [далі йдують Кровні Заповіді, які входять до Законів РІТА] беріть в дружини, брат - сестру свою, а син - матір свою, бо Богів Прогнівите і кров Роду загубите. . .

Не беріть дружин з чорною шкірою, бо Занепастите дім і свій Рід загубите, а беріть дружин зі шкірою білою, і свій дім прославите. . . і свій Рід продовжите. . .

Не носіть дружини шат чоловічих, бо жіночність втратите, а носіть дружини те, що вам належить. . .

15 (31). Не руште узи Союзу Сімейного, Богами освячених, бо проти закону Бога-Творця Єдиного підете і щастя своє втратите. . .

Та не убієнне буде чадо в утробі матері, бо хто вб'є чадо в утробі, накличе на себе гнів Бога-Творця Єдиного. . .

16 (32). Любіть дружини чоловіків своїх, бо вони захист і опора ваша, і всього Рода вашого. . .

Не пийте багато пиття хмільного, знайте міру в питті, бо хто багато пиття хмільного п'є, втрачає вигляд людський. . .     

                                                               Матеріал запозичено http://blog.i.ua/community/4161/1766683/


https://youtu.be/pJWcaAjc5CE

https://youtu.be/rZ10rl31YJ8 На позір Перунова Полка Піднімає меч Ареєва рука ...


Заповіді -


55%, 6 голосов

9%, 1 голос

18%, 2 голоса

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

18%, 2 голоса
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Святого Миколая заповіт ! Робіть добро !



«Робіть добро»

Дзвіночків чути срібний передзвін
І добра вість летить з усіх сторін,
Що з неба Миколай до нас спішить,
Бо хоче на землі добро вершить.
                                        
                                                   

Приспів:
Робіть добро, робіть добро –
Для радості в житті, для щастя.
Робіть добро, робіть добро
І вам добро добром воздасться.

,

Заступник наш добродій Миколай,
Він учить нас любити рідний край
І для потомків берегти Дніпро,
Для України сіяти добро.



Живімо так, щоб в небі голубім
Зірки добра світили нам усім
І заспіваємо на цілий світ
Святого Миколая заповіт.

Українське різдво. коляда. свят-вечір.

В українській традиції для належного святкування різдвяних обрядів важливою була завчасна й серйозна підготовка. Обов'язково з пори жнив дбайливо зберігали стебла різних злакових культур
(жита, пшениці, вівса та т.і.) та відбирали м'яке пахуче сіно для того, щоби перед Різдвом виготовити Дідуха. До свят по господарству завершували практично всю важливу роботу від впорядкування в хаті, дворі та господарських будівлях до ремонту робочого реманенту (навіть літнього: вози, коси і т.п.) та ткання полотна й вичинки шкір.

За звичаєм до свят господині ретельно прибирали в хатах, вибілювали помешкання й квітами розмальовували комин, застеляли нові або чисто випрані скатерки, рядна й рушники. Обов'язково намагалися справити обновку (новий одяг) для всіх членів родини та купити нового посуду (макітри, горшки, коцюби й макогони). Із воску власної пасіки люди виготовляли святкові свічки, приказуючи спеціальні замовляння і молитву.

У підготовці до різдвяно-новорічних свят були задіяні і малі і старі. Бабусі, деручи пір'я на подушки, попутно навчали дітвору колядувати, щедрувати і засівати. Парубки й дівчата теж, готуючись до колядок, збиралися гуртом на вечорниці, виготовляли ритуальне вбрання та костюми й вчилися виконувати дійства з вертепом і різдвяною зорею. Також обирали свого головного отамана („березу"), побажальників, скарбника, міхоношу й інших виконавців.

Напередодні Різдва — зимового сонцестояння (цей день звали Вілія, Святий Вечір) ще вдосвіта господар і господиня ритуально готували Божу їжу - кутю та вар. Для цього особливим чином у печі накладалися дрова, які годилося запалювати „живим вогнем" (потерши деревом об дерево, або кресалом), в пізнішій традиції вже користувалися сірниками. Для куті бралася завчасно пророщена пшениця, а також „непочата" - набрана до сходу сонця вода, яку, вважали, освятив уночі сам Бог Сонця. Це стосувалося і книшів, які виймали з печі „до світа", а в піч садили калачі та пиріжки. Книш випікали, замішуючи його як звичайний хліб, і кладучи зверху маленький хлібець, який звали душею і призначали для духів-Лада, тобто душ померлих предків. Потім господиня готувала на досвітній воді і в новому горщику голубці та інші страви, яких мало бути дванадцять.

Особливо слідкували, щоб Божа їжа була вийнята з печі зі сходом сонця. Для остаточного приготування куті до пророщої пшениці додавали мед, волоські горіхи, мак та родзинки (пшениця вважалася символом вічного життя, а мед - вічного щастя). Вар чи узвар готували із сухофруктів (яблук, груш, слив, вишень).

Коли Божа їжа та книші вже на лавці, то із першим променем сонця господар відкривав хатні двері, комори, клуні, стайні і навіть ворота, бо, вважалося, що на землю сходить Бог урожаю, достатку і багатства. Чарівним зіллям (маком-видюком) люди обсипали усю домашню живність, щоб
віднадити злу силу й ще раз перевіряли чи все готове до Свят-вечора. Тоді вже годилося внести до хати „Святки". Для цього батько брав за руку старшого хлопчика і йшов з ним до стодоли, несучи непочату воду, а хлопчик - три колоски. Там вже стояв приготовлений Рай-Дідух та 12 в'язочок запашного сіна. Все це кропили досхідною водою й, приказували молитву: „Милостивий Боже, і ти, Сонце праведне, з Святим Різдвом! Торік дали ви урожай, дали добро, багатство й здоров'я... Пошліть іще краще цього року!"

Потім брали Рай-Дідуха й сіно та несли до оселі, де господиня зустрічала їх з книшем та запаленою свічкою. Згодом усі разом встановлювали Дідуха на покуті, встеляли сіном стіл та долівку, і дітки
ритуально каталися на підлозі, щоб не переводилася живність.

Згідно традиційного українського світогляду Рай-Дідух був умістилищем духів-пращурів, духу житла, добрих духів-Лада. Останні, вважалося, після жнив вселяються в сніп-Дідух і з ним переходять з ниви до клуні. А інші духи-Лада переходять з полів у ліси, гори та долини. Саме на Вілію духи разом із Дідухом, якого ще звуть „Раєм" (бо саме там перебувають душі), входять до оселі людей і для них господарі
влаштовують Святу Вечерю. На цю Багату Кутю крім добрих духів приходять і Бог урожаю та Бог домашніх тварин.

До тих пір поки Рай-Дідух стоїть на покуті суворо заборонялося виконувати будь-яку роботу, окрім догляду худоби. В цю пору господині навіть виносили з оселі віника, щоб не підмітати в хаті. Святою
називали не лише вечерю 21.12, але й наступні вечері аж до Щедрого Вечора (Вечір перед Новоліттям, яке приходить з першим весняним Молодиком, що настає перед Весняним рівноденням).

Місце ж Дідуха в хаті звалося „Раєм", бо там, вважали, з цього часу перебуватимуть душі пращурів-покровителів роду і дому.

Поверх сіна на столі стелили першу скатерку для добрих душ та, розклавши по краях чар-зілля або часник, застеляли другу скатертину - для людей. Посеред столу господар ставив для духів книша, а господиня
паляницю, в яку вставляли й свічку.

Кутю і вар урочисто переносили на покуть, попередньо зібравши з куті сухий верх для живності. Діти в цей час магічно квоктали і дзижчали, щоб кури й бджоли велися. Кутю накривали книшем, вар - паляницею й, попоравши худобу, всі чекали настання сутінок.

Готуючись до вечері, родина вбирала ошатний одяг й нетерпляче чекала першої зорі на нічному небі, бо зранку годилося постувати й нічого не їсти.

Вийшовши на подвір'я, діти стежили за небом і з появою зірки, заходили в хату й сповіщали довгождану звістку. З цього моменту можна було розпочинати Святу вечерю.

Першим за стіл сідав господар, а за ним по старшинству й інші. Всі поважно продмухували лавки, щоб не присісти на Духа, бо вважалося, що на багату кутю приходять духи предків. Під час святої вечері не
годилося вставати із-за столу (це могла робити лише господиня, яка сідала перед столом), розмовляли поважно й не голосно.

У Вілію напередодні Святої вечері не годилося ходити в гості чи до іншої хати, а також нічого не позичали. Всі намагалися бути вдома разом і навіть подорожуючі воліли повернутись до цього дня додому.

Розпочинаючи Святу Вечерю, господар з молитвою набирав з горщика у нову макітру кутю, додавав тертого маку та медову ситу й ставив на стіл (де горіла запалена свічка, лежав книш та паляниця). Насамперед годували худобу й домашню живність. Потім найстарший господар брав ложкою кутю й
промовляв молитву за покійних дідів і батьків, запрошуючи їх на вечерю.
Для них та відсутніх членів родини на столі спеціально ставили дві тарілки й чарки (з них ніхто не їв і туди насипали куті). В деяких районах зберігся звичай підкидати ложку куті до стелі, приказуючи, щоб
Бог послав багато приплоду в господарстві. Потім господар підносив чарку та виголошував молитву за сущих членів родини. За вечерю чарка чергою обходила всіх дорослих родичів, а страви споживали зі спільних мисок.

Вважалося доброю прикметою, коли на Святу Вечерю приходили одинокі, бідні, неприкаяні люди. Їх щедро приймали й догоджали.

За традицією на Святвечір, мало бути „багато" - 12 страв: кутя, вар, горох, капусник, рибні страви, голубці, борщ, вареники, млинці, каша, пиріжки, гриби. Після вечері, яка тривала кілька (3-4) годин, кутю та деякі інші страви не прибирали зі столу, а залишали для духів, які будуть сідати за Святу вечерю вдруге. Для них також ставили склянку води та чистий рушник.

Після вечері люди починали співати колядки, які присвячувалися створенню Світу, Богу-Сонцю, урожайності і приплоду домашньої живності. Проводили ворожіння за бадилинками, які витягували з-під скатерки на столі. Потім батьки обдаровували дітей, гостей та один одного грішми й дарунками, що символізувало майбутній достаток й багатство.

Після Святої Вечері й частування не годилося спати, особливо господареві та господині, які прилягали відпочити одягнутими, щоб не заснути. Намагалися без потреби не виходити з хати чи з двору й нічого
не позичати до світанку. Лише діти могли віднести обрядову їжу дідусям, бабусям чи хрещеним батькам, які мешкали поряд. Віконця осель всю ніч виблискували світлом, бо й свічки не гасили на Святий Вечір, вони самі мали догоріти повністю. Всі розмови велися спокійно, поважно й стосувалися вони предків роду та господарства. Чекали і радо і зустрічали колядників. Радо обдаровували хлопців грішми та
гостинцями (цукерками, яблуками, горіхами, книшиком і т.п.)
Називають Різдво центральною подією історії. Оскільки, Свята ніч має непересічне значення для цивілізації.

20 грудня 2015 р. о 14.00
Гурт Буття колядуватиме на  Святий вечір і Коляду – великі свята на честь народження Божича – нового Сонця, завершення сонячного річного колообігу і початку нового світлового року. м.Шулявська, вул. Желябова, 2-а.                                                                                                                                                                               Запрошуємо всіх. Вхід 50 грн

Коли святкуємо Різдво?


25%, 1 голос

25%, 1 голос

50%, 2 голоса
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.
Страницы:
1
2
3
5
предыдущая
следующая