О сообществе

Старовинні та сучасні звичаї, традиції, свята, танці, ігри, обрядодії...
Вид:
краткий
полный

Звичаї України

З Різдвом Христовим!!!!!


З Різдвом Христовим вас вітаю,
Любові Божої бажаю.
Життя прекрасного, легкого,
Здоров’я вічного, міцного!

Христа у серці зберігати,
В народі його прославляти.
Та все, що схочеться у долі
Здобути разом в ріднім колі!


Робіть добро ! Заповіт Святого Миколая.

«Робіть добро»
Дзвіночків чути срібний передзвін
І добра вість летить з усіх сторін,
Що з неба Миколай до нас спішить,
Бо хоче на землі добро вершить.

Приспів:
Робіть добро, робіть добро –
Для радості в житті, для щастя.
Робіть добро, робіть добро
І вам добро добром воздасться. 


Заступник наш добродій Миколай,
Він учить нас любити рідний край
І для потомків берегти Дніпро,
Для України сіяти добро.
                                                                                       Приспів
Живімо так, щоб в небі голубім
Зірки добра світили нам усім
І заспіваємо на цілий світ
Святого Миколая заповіт.







Свято Колодія


З 7 березня українці святкують Колодія

Свято Колодія  відзначається на останньому тижні перед Великоднім постом. Його ще називають Колодки, Масниця, Сиропусний тиждень, Сирна неділя, Пущення.

У цього свята насправді мало спільного з "Масляною", якої в козацькій України не було.

В Україні в цей час традиційно готують вареники з сиром та сметаною, а не млинці.

Взагалі Колодія - то жіноче свято. На цьому тижні жінкам дозволялося практично все. Наприклад, у понеділок жінки навіть могли зустрітися у шинку. Непомітно одна з них клала на стіл сповите полінце й тоді всі враз викрикували: «Народилась Колодка (чи Колодій) народилась! Колодка народилась!». Бралися всі за руки й жвавими рухами, з веселими викриками-вигуками та відповідними піснями, співаних нині на хрестинах, на зразок «А вже наше дитя народилось, а вже дитя на світ Божий та й з’явилось», – тричі обходили навколо стола, примовляючи: «Колодка народилась!». Потім, у вівторок, колодка хрестилася, у середу їй справляли похрестини, у четвер вона помирала, у п’ятницю її ховали, а в суботу поминали, тужили і плакали за нею».

Оскільки цього тижня збігав останній термін, коли перед постом ще можна влаштовувати весілля, свято Колодія мало особливий зміст. У ці дні "карали" батьків, котрі за рік не оженили своїх дітей. До ноги кріпили дерев'яну "колодку", відкупитися від якої можна було лише подарунком, тобто могоричем. У далеких районах та селах колодку чіпляли і парубкам.

Не зважаючи на різне тлумачення Колодія, свято широко відзначалося на всіх теренах України аж до 30-х років XX ст.
Це свято - було суто українським звичаєм і йому немає аналогів у інших народів.

Святого Миколая заповіт ! Робіть добро !



«Робіть добро»

Дзвіночків чути срібний передзвін
І добра вість летить з усіх сторін,
Що з неба Миколай до нас спішить,
Бо хоче на землі добро вершить.
                                        
                                                   

Приспів:
Робіть добро, робіть добро –
Для радості в житті, для щастя.
Робіть добро, робіть добро
І вам добро добром воздасться.

,

Заступник наш добродій Миколай,
Він учить нас любити рідний край
І для потомків берегти Дніпро,
Для України сіяти добро.



Живімо так, щоб в небі голубім
Зірки добра світили нам усім
І заспіваємо на цілий світ
Святого Миколая заповіт.

Христос Воскрес ! Воскресне Україна !


Боже, послухай благання,
Нищить недоля наш край,
В Єдности сила Народу,
Боже, нам Єдність подай. 
Боже, здійми з нас кайдани,
Не дай загинуть у ярмі,
Волю зішли Україні,
Щастя і Долю дай Їй.


Вербна (Квітна) Неділя

Не я б’ю – верба б’є,rose
За тиждень Великдень, rose
Недалечке червоне яєчко!  rose



Лоза б’є, не я б’ю,rose
За тиждень – Великдень!rose
Будь здоровий, як вода,rose
І багатий, як земля.rose


RnR

RnR

3/4 січня - Водосвяття

  • 03.01.14, 19:55



3/4 січня (2013)— Водосвяття, Водокрес — Різдво Богині Дани. На дванадцяту ніч після Різдва Коляди (чоловічого початку Всесвіту) народжується Свята Вода (Богиня Води Дана) (жіночий початок Всесвіту). Здійснюється освячення води молитвою та жертовним вогнем. Звідси ще одна назва свята — Водокрес (крес — спалах вогню, початок руху). Iнодi відбуваються купання в ополонках з оздоровчою метою. Беруть воду з трьох джерел для очищення, лікування. Саме в цей час, як стверджують астрономи, Земля перебуває найближче до Сонця, тому Вода набуває особливих цілющих властивостей. А в народі збереглася віра: «Про що на Водосвяття помолишся, те і збудеться». Богиня Дана дає дівкам добрих чоловіків, тому вони обов’язково йдуть до річки по святу водицю. 12 ніч після Різдва Божича Коляди.

Українська жінко! Час подбати про здоров’я своєї родини. Зроби Зоряну Воду: набери в глиняний горщик з джерела чи криниці водиці і на ніч постав на вікні чи надворі — хай скупаються в ній Зорі. Цією водою хай умиється вся родина, щоб воскресла Україна!


Богинею плодючості, кохання і шлюбу у праслов’ян була Прія, яка з’явилася на Наддніпрянщині й перейшла до інших сусідніх народів: німецька Фрія, ісландська Фрея, грецька Афродіта, яка завжди зображалася із золотим веретеном у руках. Днем Прії була п’ятниця. Згодом переслідування язичницької віри змусило жінок називати свою Богиню-покровительку днем її свята - П’ятницею. Грецьке ім’я Параскева означає “п’ятниця”, що має ще дохристиянське походження. На українському грунті це Парася - Пріся - Прія. 

Богиня П’ятниця у слов’ян уявлялася жінкою з довгими золотими косами , яка крутить колесо прядки. Це зближає її також з Богинею Долі, яка пряде нитку життя. 

На честь П’ятниці в Україні до недавнього часу жінки здійснювали такий обряд: водили вулицями простоволосу жінку, яку називали П’ятницею і віддавали їй всякі почесті. У п’ятницю заборонялося шити, прясти, рубати дрова, здіймати пил, прати - щоб не запорошити Око Святого Сонечка, не завдавати йому шкоди забрудненою пранням водою. 

П’ятниця, Богиня кохання і шлюбу, вкриває голову дівчини шлюбним покровом. Це уявлялося аналогією до космічного шлюбу Неба і Землі. У Велесовій Книзі є згадка про обряд моління дощу: “І се повінчаємо Небо і Землю і правимо весілля їм, де чоловік є Сварог і навпроти нього - жона його. І се свято мали робити, як для мужа і жони, і ми - діти їхні” (дощечка 30). Метафора небесного покривала стосується хмар, які закривають сонячне проміння, що також уявлялося як золоті нитки. Коли Сонце закривалось дощовими хмарами, про нього казали як про дівчину, яка вкрилася фатою-покривалом, що означає для дівчини заміжжя. Покрова втілює образ давньої Богині родючості, яка, звичайно, має язичницьке походження. Сніг, що покриває Землю восени й взимку, власне і є формою Води, яка навесні напуває Матінку-Землю родючою силою. 

Нині вчені встановили унікальну властивість Води, про яку, безперечно, знали наші Предки, - Вода переносить інформацію. 

Отже, її можна освятити молитвою, бо вона сприймає вібрації голосу і “запам’ятовує”, її можна замовляти на лікування різних недуг... Кругообіг води в природі, наявність води в людському організмі, рослинах і тваринах - все це далеко не другорядні речі. І, якщо за найдавнішими звичаями слов’яни шанували Воду саме в п’ятницю, то, мабуть вони знали той священний космогонічний міф про творення Живої Води - Дани, який був даний народам у спадщину як предківський заповіт.



«В неділю рано» — гуцульська колядка.

 (Різдвяна шопка на Майдані.)

В неділю рано сонце сходило,
Сади вишневі розвеселило.
В саду вишневім цвіток біленький,
Ой, народивси Христос маленький.

Ой чесні люди, чесна людино,
Христос родивси — весела днина.
Христос родивси — будем взнавати.
Ісусу Христу Славу давати.


Ми коліднички, чесно вважаймо,
Барточки срібні вгору здіймаймо,
Барточки срібні в руках вбертаймо,
А ноги легкі — легко ступаймо.
А ми будемо колідувати.
Бо колідочка — це Божі слова.
Це українська, рідная мова,
Ми коляднички, чесно вважаймо,
Вкраїнськов мовов Хресту співаймо.
А Ісус Христос голос почує,
Щистя, здоров'я нам подарує.

(Різвяна  шопка у Львові.)

Ці коліднички, що си зібрали,
Їх діди й мами чесно навчали,
Чесно навчали Бога взнавати,
На Різдво рано колядувати.

Позволь нам, Боже, волю здобути,
Шоби цей голос щороку  чути.




Колядки та щедрівки ,що перемогли програму "Час"

 Іван Козловський з Україною в серці

Вскоре после войны, в 1947 году, советский радиоэфир вдруг замер. Люди помнили, что такое могло произойти разве что в начале войны. Но все оказалось проще...
...на середине передачи кто-то из ЦК партии остановил трансляцию украинских рождественских колядок в исполнении Ивана Козловского. Тогда же из магазинов по всему СССР были изъяты и уничтожены его пластинки. Но рукописи не горят:

После такой истории в СССР выжили бы немногие. Однако казнить всемирно известного певца значило бы прибавить аргумент относительно кровожадности советского режима во время Холодной войны, которая как раз начиналась. Тем более что Козловский незадолго до того выступал перед лидерами СССР, США и Великобритании на конференции в Потсдаме и удостоился многочисленных комплиментов.

В 1973 году «фокус» с пластинками повторился. Козловский еще раз попробовал издать свои колядки отдельной пластинкой, но вскоре они тоже были изъяты из магазинов и уничтожены.

И для сталинского, и для либерализированного «совка» украинские колядки оказались немалой угрозой. Ведь колядки, как мало что другое, подчеркивали эстетичную неполноценность «совка». Услышав их (на фоне советских «Огоньков» и «Пионерских зорек»), человек мог почувствовать, где правда, а где нет.

Искренность «канонического» исполнения колядок объясняется тем, что Иван Козловский с 7 до 17 лет пел в Михайловском Золотоверхом монастыре. Выходя на сцену, он всегда, даже в 1930-50-ые годы, крестился. Он также пел песни украинских сечевых стрелков. Это другая школа, чем у метко подмеченных Ильфом и Петровым «достижений» советской поэзии: «Служил Гаврила за прилавком. Гаврила флейтой торговал...».

Козловский завещал похоронить себя на родине, в селе Марьяновке под Киевом, сам выбрал место для могилы, но его похоронили на официозном Новодевичьем кладбище в Москве.

Колядки и щедривки, которые победили программу «Время»

Віночок ...на Івана Купала


Ой шаріла вишенька, шаріла, А під нею дівчина сиділа... ... Купайлочко-Фортуно, ти є там, Подай сюди вінець щастя нам...

На Івана , на Купала...Заплету віночок

Страницы:
1
2
предыдущая
следующая