Народ, який…

Нехай сміються ще над нами,

Але прийде той час- коли,

Народ, який звуть “хохлами”

Розквітне, як цвітуть сади.

Життя без зброї ми будуємо,

Хоча Чорнобильський набат

І досі в душах, наших чуємо,

Весняних днів, чужий парад.

Ми бідні, але ми й багаті,

Бо не знайти такой душі,

Яка живе у світлій хаті

Де завжди гомін і пісні.

Жива душа, жива ще мова,

А значить і народ живий.

Від нас не відвернулася доля,

Старий край – вічно молодий.

                     Віталій Толстушко

                                              1994