Дорогу не забудь...

ТАЛИМ СНІГОМ ДИХАЄ ЗЕМЛЯ
І БІЖИТЬ СТРУМКАМИ В НЕВІДОМІСТЬ,
ЖУРАВЛІ КУРЛИЧУТЬ...І ЗДАЛЯ
ДОЛИНА ДІТЕЙ ВЕСЕЛИХ ГОМІН.
ОСЬ ПО ВУЛИЦІ САМА ІДУ...
І ДОЩЕМ ВМИВА ВЕСНА ПОГОЖА.
ДОВГО ТАК ЧЕКАЛА Я ТЕБЕ,
СПОДІВАЛАСЯ....МИНЕ НЕГОДА...
А ЗИМА, ЯК ЧОРНА ЗРАДА ТА,
КИДАЛАСЯ СНІГОМ, ЛЮТУВАЛА.
І ДОРОГИ СКОВУВАЛА СКЛОМ
НЕ ПРИЇДЕШ ТИ...ТОДІ Я ЗНАЛА.
ТА МИНУЛОСЬ...І ТЕПЛО ІДЕ,
ВЖЕ НІЩО ВЕСНУ ТУ НЕ ЗУПИНИТЬ.
СЕРЦЕ ТЕБЕ ЗНОВУ ЖДЕ І ЖДЕ.
МРІЇ, ЯК ХМАРКИ, ДАЛЕКО ЛИНУТЬ.
НЕ ЗАБУДЬ ДОРОГУ, НЕ ЗАБУДЬ...
ЧИ ЗИМА У ТОМУ БУДЕ ВИННА?
ЩО ХОТІВ ТИ ЩАСТЯ ТУТ ЗДОБУТЬ,
А ВОНО, ЯК РІЧКА - ШВИДКОПЛИННЕ...