Я знов ходила гола поміж люди...

Я знов ходила гола поміж люди
І душу несла людям без прикрас.
Я знов шукала щиру казку всюди,
Між друзів швартувала свій баркас.

Для когось дивна, навіть, навіжена…
Для когось свіжа і завжди жива…
Я просто – дика волі наречена!
Я просто щиро вірю у дива!

Я знов ходила гола поміж люди…
Я все шукала правду між облич.
Ліпила глиною свої етюди…
Летіла вниз до правди горілиць…

Останні статті

118.09.14, 20:18

ангелам опасно ходить с душой нараспашку и без оружия

218.09.14, 21:40Відповідь на 1 від Foxsa

ангелам опасно ходить с душой нараспашку и без оружияоткуда вы знаете?

318.09.14, 21:45Відповідь на 2 від DimedrolЫЧ

сужу по себе, конечно

418.09.14, 22:45

не залишилось цінителів душі, вірш супер

518.09.14, 22:48Відповідь на 3 від Foxsa

сужу по себе, конечноУ ангелов наглых рыжих хвостов не бывает (шЮтка!!!!!)

618.09.14, 23:55Відповідь на 5 від Мимоход

Бывает. На голове! друзі то є скарб. І як раз ангелам не страшно.

718.09.14, 23:56

Цікавий ресурс, а свідотство звідки? Зі Стихиру, чи там?

819.09.14, 01:58

супер! душевный дикий нудизм, который после увековечил скульптор спомощью глины
зайди пожайлуста ко мне прочти рассказ. это мой дебют в прозе

919.09.14, 11:57Відповідь на 1 від Foxsa

Я далеко не ангел, но по другому не умею....

1019.09.14, 11:58Відповідь на 4 від Etelion