З Різдвом Христовим ! / Святкова підбірка живопису

Колядки __Вишневская А. А.

// Приміром, в ілюстрованому альбомі "Народи Росії" (1877) малюється ось така приваблива картина:
Малороси взагалі люблять повеселитися, особливо, звичайно, молодь; але їх  веселощам   чужий буйний або запальний характер. 

Весна і літо тут так гарні, що самі по собі спонукають до веселості. Вони представляють ряд чарівних картин, про які говорить із захопленням всякий, хто жив  в Малоросії. Весна починається рано, майже завжди в половині березня, і сніги тануть швидко. Рослинність розвивається так швидко, наче листя і квіти  з*являються  за помахом чарівного жезла, і в кілька днів дерева одягаються густим листям, в якому безугавно лунає веселий  спів птахів. Особливо заливаються солов'ї. В половині травня фруктові дерева вкриті вже білим і рожевим кольором. Над ними в'ються і дзижчать бджоли, повітря напоєне ароматом. Ніхто не всидить у душній хаті; і старий, і малий, всі рвуться під відкрите небо, на якому яскраво сяє тепле весняне сонечко. У всьому відчувається надлишок життя, і якесь неусвідомлене задоволення охоплює серце. Воно виливається назовні у веселих піснях, влучно охарактеризованих назвою «веснянок», які дзвінко лунають в цю пору року у всіх малоросійських селищах.//

Кость Лавро иллюстрации «Ніч перед Різдвом»

Свята вечеря__Вікторія Проців

 // Напередодні Різдва, 24-го грудня, малороссіянка, навіть бідна, клопочеться про приготуванні вечері, розкішної по своїм можливостям.. Вечір напередодні Різдва називається «свят-вечір». Крім звичайних страв варить вона ячмінну або пшеничну кутю, тобто каші з круп, приготовану особливим чином, і узвар з сушених плодів: вишень, слив, груш, яблук. З першою зіркою родина збирається в хаті, змінює білизну, одягається по-святковому, запрошує когось із рідних чи убогих, і починається урочисте накриття столу. Запаливши воскову свічку, передній кут, на лаві під образами настилають сіном, намагаючись, щоб в ньому було якомога більше жовтих квітів безсмертника. При вийманні з печі «узвару» хто-небудь із старших членів родини бере маленьких хлопчаків за чуприни, щоб кури були чубаті. Переносячи з печі дві обрядных страви, звичайно примовляють: «щоб кутя на покуття, а узвар на базар» і ставлять горщики в передній кут. Потім господар, вийшовши на поріг сіней або відчинивши вікно,   запрошує на вечерю мороз : «морозе, морозе, іди до нас куті істи, та не поморозь нашої гречки». Після чого всі сідають за стіл і вечеряють. Замість десерту подається спершу «узвар», а потім кутя, яку їдять з медом."Очерки Днепра", 1893.//

С.И.Васильковский __Колядування

 // У день Різдва Христового ввечері «колядують». Жінки,   переважно дівчата ,  йдуть натовпами по вулицях; часто несуть вони ліхтар у вигляді місяця або зірки, який освітлений різнобарвним вогнем, з допомогою фарбованої паперу, і крутиться на жердині. Дівчата підходять до вікон хат, і співають пісні: до господаря, до сина, до господині, до дочки. Пісень таких дуже багато, названье їм - «колядки».
"Обычаи, поверья, кухня и напитки малороссиян", 1860.//

Ольга Ионайтис

Добрий вечір пане, пане-господарю!
Ой, радуйся пане, Син Божий народився!
Застеляйте столи та все килимами,
Бо прийдуть до тебе аж три свята у гості:
Перше свято - це Різдво Христове,
Друге свято - Василя святого,
І третє свято - святе Водохреща.

Ой, радуйся! Ой, радуйся земле,
Христос народився!
Славімо його! Славімо його!

Малороссийские колядки. "Живописная Россия", т.5, 1897.

Пимоненко Николай Корнильевич(1862-1912)__Колядки 1880-е

Наталья Деревянко

Кузів Богдан.__ Коляда

Щедрик-бедрик, дайте вареник,
Грудочку кашки, кілечко ковбаски.
Ще того мало, дайте ще сала;
Ще того трішки, дайте лепішки;
Або дайте ковбасу, я додому понесу,
А як дасте кишку, то з'їм в затишку!
Винесіть книш, бо впустю в хату миш.
Винесіть ковбасу, бо всю хату рознесу!

Т. Зеленченко __Меланка.

 // 31 грудня. На Меланки, тобто, в день св. Меланії, напередодні нового року, кожна господиня готує книші, пироги, ковбаси, начинені гречаною кашею, вареники. Цей вечір називається багатим або щедрим. Увечері господиня ставить на стіл все їстівне, засвітить свічку перед образами, накурить ладаном і попросить чоловіка виконати закон. Чоловік сідає па покуті, тобто, в кутку під образами; це старше місце; перед ним купа пирогів; звуть дітей; вони входять, моляться і запитують: «деж наш батько?», не бачачи ніби його за пирогами. «Хіба ви мене не бачите?» - «Не бачимо, тату!» - «Дай-же, Боже, щоб і на тій рік не побачили!» Тут він роздає дітям пироги. Тим часом хлопчики, юрбою, ходять по дворах і під вікнами хат співають пісні-«щедрівки»."Обычаи, поверья, кухня и напитки малороссиян", 1860. //

У крестного отца на Новый год. "Всемирная иллюстрация", №1, 1898.

Шевчук Анна__Ой, куми до мене йдуть!

Мицник Александр. Украина на Рождество

"Всемирная иллюстрация", №1, 1894.

"Всемирная иллюстрация", №1, 1896.

 // Кращий, найпоширенішений , ніколи не оманливий рецепт гадання - ось він. Спекти невеликі здобні булочки, балабушки; зверху примазатися їх маслом і покласти попарно на лаві, кожну пару назвати іменами передбачуваних нареченої і нареченого. Впустити до хати собаку, яка нічого не їла цілий день. Хоча балабушки покладені попарно, але звичайно собака з'їсть одну з однієї пари, іншу з іншої, таким чином вона становить пари по-своєму. Ось так-то і буде весілля, а зовсім не так, як задумано  гадаючими.. Але якщо скине балабушку собака на підлогу, то це погано; це віщує якщо не смерть, то, принаймні, самотність на цілий наступний рік.

 Пимоненко Николай Корнильевич(1862-1912)__ «Девушки ворожат». Эскиз к картине «Ворожба» (1893)

Посадити «півня в діжу» і доставити «на покуті», на підлозі поставити миску з водою, і тут же посипати купки проса, жита, гречки. Якщо півень з діжі кинеться на зерно, наречений буде славний господар; якщо він кинеться до води - наречений буде «поганий п*яниця».

Висмикнути з покрівлі стебло соломи, щоб тільки він був з колосом. Якщо в колосі знайдеться зерно - наречений буде багатий; якщо не буде зерна - наречений буде бідняк; якщо солома без колоса, то нареченого той рік не буде. Тут одне чудово, що у поганого молотника дочка повинна мати неодмінно багатого нареченого, хоча батько її бідніше доброго молотників.  "Обычаи, поверья, кухня и напитки малороссиян", 1860. // 

Гадание с зеркалом. "Живописная Россия", т.5, 1897.

Пимоненко Николай Корнильевич(1862-1912)__ Святочное гадание_   "Иллюстрированная Россия", №2, 1890.

// Напередодні Хрещення востаннє подають за вечерею "голодну"кутю . Ймовірно, назва ця походить від того, що народ цілий день постить. Після вечері господар виходить на двір і проганяє кутю. У давнину це робилося збройними пострілами, нині ж просто вдаряють поліном  кут хати, причому примовляють: «зима від нас, а літо до нас».  "Народы России", 1877.//

Крещенский сочельник в Малороссии. "Живописное обозрение", №2, 1895.

В ожидании крестного хода на Богоявление. "Всемирная иллюстрация", №1, 1898.

Саме свято Xрещення відбувалося на річці або біля струмка; в місцевостях, бідних на воду, збиралися коло криниці. Напередодні на льоду річки вирубували великий хрест, пробивали ополонки, з льоду й снігу робили одне або кілька скульптурних зображень хреста, які нерідко обливали буряковим квасом.

    Кульмінаційний момент свята – занурення священиком хреста у воду, після чого вона вважалася освяченою. Цей акт у багатьох місцевостях супроводжувався стріляниною з рушниць та запуском голубів. Освяченій воді приписувались чудодійні властивості, її давали зуроченим дітям, людям, що помирали, хворим тваринам, особливо цінували її пасічники. До крижаної купелі вдавалися хворі, а іноді й ряджені щедрувальники, змиваючи в такий спосіб “скверну бісівських масок".
    За давньою традицією на Хрещення в селах і містах України (особливо Лівобережної) влаштову-вались катання на святково прикрашених конях та кулачні бої.

Гуляння на ковзанці біля монастиря_ Тарасов Віталий Іванович

А.Липатов__Фортуна и Изобилие

Олександр Мицник __Зимово Українське...