Мистецтво Олекси Новаківського

Олекса Новаківський - то ціла епоха в українському малярстві кінця ХІХ - початку XX століття. Творчість художника являє собою літопис буднів, своєрідне дзеркало життя західно-українського суспільства.

Олекса Новаковский Автопортрет.

За свідченнями його сучасників, він належав до тих художників, які не люблять працювати у тиші своїх майстерень, віддалені від реальності, замкнені у власному світі. О.Новаківський був справжнім народним художником і йому випало творити так, щоб пробуджувати у виснажених важкою недолею земляків-галичан високий дух українства. Його ім'я добре відоме в Польщі, де він навчався, робив перші кроки у малярстві й утверджувався як художник. Роботи О.Новаківського зберігаються далеко за межами України, у приватних колекціях. Привезені українськими емігрантами, вони презентують глибоко філософське за змістом, самобутнє за колоритом, ліричне за настроєвістю і реалістичне за суттю малярство. Чимало з його творів дбайливо зберігається у родинах галицьких інтелігентів - сучасників майстра - і передаються у спадок з покоління у покоління. Проте вони, на жаль, недоступні для шанувальників мистецтва. У сталінський період ім'я Олекси Новаківського взагалі замовчувалося, а коли в наступні роки митцеві врешті-решт було "дозволено" стати класиком, то згадувалося лише у помітно здеформованому, обкроєному вигляді. Під суворою забороною опинився і ряд важливих тем та фактів з його творчої біографії: довголітні стосунки із митрополитом А.Шептицьким, контакти з такими видатними сучасниками, як М.Вороний, родиною Барвінських, Колесс, Малицьких, Морачевських та багатьма іншими. Сюди відноситься також розгляд досі замовчуваних або маловідомих мотивів у творчості художника, - його праця над темою визвольних змагань УСС ("Стрілецька Мадонна", "Ангел Смерті", проекти гербового знаку УСС, нариси до композиції "За волю"), твори релігійної тематики ("Серце Ісуса", "Срібна Мадонна", "Мати Милосердя", ескізи саркофагу для праху Йоса-фата Кунцевича та ін.).

Олекса Харлампійович Новаківський народився у с.Слободо-Ободівці Ольгопільського повіту Кам'янець-Подільської губернії (тепер с.Нова Ободівка Тростянецького району Вінницької області) в сім'ї лісника, що працював в маєтку одного аристократичного польського рода. Обдарованність хлопця та його захоплення малюванням помітив граф Тадеуш Грохольський, художник за призванням, рідний брат Гелены Бжозовської, в маєтках якої й служил егерем батько Олекси. Початкову художню освіту юнак отримав в Одесі (1888 - 1892), де вчився у приватній школі художника-декоратора Филиппа Клименко. Після її закінчення, саме граф Грохольський порадив сестрі виділити Новаковському стипендію й забезпечити можливість продовжити навчання у Краківській художній академії (1892-1900). Краків, що був тоді центром духовно-творчих шукань "молодої Польщі", став для О.Новаківського тим сприятливим грунтом, що якнайкраще відповідав душі українця, з його незаспокоєними суспільними сподіваннями та ностальгією. Краківське творче середовище сформувало його як митця, котрим рухала незборима віра у високу місію мистецтва, майже релігійне ставлення до творчості. В 1892 году Олекса поступив в Краківську художню академію, яку закінчив в 1900 році із золотою медаллю.
Потрібно визнати, Новаковскому в житті везло на покровителів. Під час навчання в Академії Олексу "опікав" краківський лікар Йосип Гогульський, захоплений талантом юнака. Навчаючись в Кракові у провідних польських художників В. Лущкевича, Л. Вичульского і Я. Станіславського, Олекса познайомився з художніми процесами, що відбувалися у кінці XIX століття в Західній Європі, творчістю імпресіоністів і модерністів. Мальовнича манера Новаковского формувалася на творчому засвоєнні принципів саме імпресіонізму.
Серед педагогів Новаковского історики називають також корифеїв польського живопису Яна Матейко, Станіслава Виспянського і Яцека Мальчевського. Усі вони, дійсно, були краківськими художниками і викладали в різні роки в Академії. Правда, Матейко помер в 1893 році, коли Олекса перейшов на другий курс.
Ідейне і художнє становлення молодого художника проходило і в середовищі української інтелігенції, яка була зосереджена в Кракові.
Творчий дебют художника відбувся в 1901 році на виставці "Суспільства розвитку російського мистецтва". Перше десятиліття нового століття художник жил і працював в селі Могила під Краковом. Тут він оселився у будинку вдови, на дочці якої згодом одружився.

Олекса Новаковський Заслухалась. Портрет дружини. 1906 р

Олекса Новаковський Автопортрет з дружиною. 1910 р.

Олекса Новаковський Моя муза (Портрет дружини).

Олекса Новаковський Серце Иисусово. 1913 р.

Дуже важливе місто в його творчості займає цикл "Пробудження", першу частину якої він написав у 1910році.

Олекса Новаковський Пробудження на фоні образів 1910 р.

В 1914 році Новаковський продовжив тему, створивши другу частину своєрідного тетраптиха - картину "Пробудження на фоні Розп'яття" .

Олекса Новаковський Пробудження на фоні Розп'яття . 1914 р.

Третьою частиною "тетраптиха" стала картина 1929 року " Пробудження на фоні Революції", щоправда, репродукцію знайшли дуже поганої якості. Вибачайте.

Олекса Новаковський Пробудження на фоні Революції. 1929 р.

А вот четверту частину, створену митцем у 1934 році, яка мала трагічну назву "Пробудження на фоні підземелля", знайти не вдалося.

Вже у ранній період творчості (т. зв. "могилянський", 1900-1913) художник створив значну кількість полотен, що засвідчили появу в українському образотворчому мистецтві визначного живописця, майстра високої культури. Один із кращих його творів - пейзаж "Весна в Могилі" (1911), в якому з надзвичайною правдивістю митець передав стан весняного пробудження природи. Хто знає, як склався б подальший творчий шлях О.Х.Новаківського, якби не його знайомство з митрополитом А.Шептицьким, який у 1911 р. відвідав експозицію Виставки Польського Товариства прихильників красних мистецтв у Кракові, де О.Новаківський з великим успіхом дебютував своїми творами (сто полотен). В його особі доля подарувала початкуючому художнику щедрого мецената і мудрого вчителя, який не тільки підтримав матеріально, а й справив вплив на формування свідомості митця. Владика був так вражений творчістю Олексы, що запросив його переїхати у Львів, щоб продовжити творити на ниві українського мистецтва.

Олекса Новаковский Украинская мадонна. 1910-е гг.

Олекса Новаковский Ранняя весна 1911 г.

Скориставшись запрошенням митрополита, О.Новаківський з 1913 р. жив та працював в Україні. Місто, як стверджують історики, зустріло художника захопленими відгуками в пресі. Художник зміг швидко завоювати галицьку публіку і зайняти в культурному житті Львова одно з центральних місць. Це " місце" на початку 1910-х років виявилося " вакантним". Художник-імпресіоніст Іван Труш(1869-1941) - один з організаторів художнього життя Галіції у кінці XIX століття, як пишуть історики, "відійшов від справ і усунувся в тінь", монументаліст і засновник українського стилю модерн Модест Сосенко(1875-1920), що розписував українські церкви, вже важко хворів, Михайло Бойчук, ім'я якого з 2000 року носить Київський інститут декоративно-прикладного мистецтва і дизайну, переїхав з Львова працювати в Київ.

Перша львівська персональна виставка Новаковского пройшла в 1921 році і була тепло прийнята польською критикою, яка назвала художника "українським епігоном краківської школи живопису". Нагадаю, епігон - послідовник якого-небудь напряму, позбавлений творчій оригінальності. Потрібно відмітити, що в цьому значенні, епітет виглядає дуже навіть не хвалебним!

Олекса Новаковский Автопортрет.

Друг Олексы і його учень, поет і художник, історик мистецтв Святослав Гординский писав: "Завдяки підтримці і заступництву митрополита, Новаковский міг творити те, що хотів, писати картини не за замовленням, а по натхненню. Це давало йому можливість проявити повністю свою художню індивідуальність, що вдалося дуже небагатьом нашим художникам, пов'язаним так званими обставинами і умовами, які не дозволяли їм "розгорнути крила"".

Олекса Новаковский Азалия. 1914 г.

Олекса Новаковский Цвет каштана 1917 г.

Олекса Новаковский Моисей (портрет митрополита Андрея графа Шептицкого). 1915-19 гг.

Олекса Новаковский Копание огорода. 1920 г.

Для Новаковського Львівський період творчості (1913- 1935) став найпліднішим. У доробку митця з'явився ряд монументальних, масштабних за думкою образів суспільно-патріотичного та філософського звучання, полотен, які на правах шедеврів увійшли до золотого фонду українського національного образотворчого мистецтва. Тоді ж остаточно викристалізувався його неповторний оригінальний живописний стиль як українського національного майстра. І сприяли тому безпосередні контакти з рідною культурою та мистецтвом, від яких він раніше був відірваний, серйозне вивчення історії України, усної народної поезії, знайомство з творчістю українських середньовічних майстрів та зразками національного образотворчого фольклору. Все це у поєднанні з попередніми здобутками митця, які базувалися на засвоєнні класичної спадщини та досягненнях новітнього європейського мистецтва, і спричинило появу того, що ми сьогодні називаємо феноменом О.Х.Новаківського.

Олекса Новаковський Церква.

Олекса Новаковський Мадонна.

Олекса Новаковський Портрет Митрополита Андрея Шептицького. 1924 р

Олекса Новаковский Собор Святого Юра. 1932 г.

Олекса Новаковский Поля. 1913 г.

О.Х.Новаківський - художник-інтуїтивіст, схильний до візіонерського мислення. Часи творіння для нього були свого роду містичним дійством, під час якого не просто фіксувалося бачене, а з елементів чуттєвої реальності синтезувалася інша, духовна, суть світу. Кожен образ Новаківський народжував у стані крайнього напруження духовних і фізичних сил, прагнучи, щоб його образи промінились сакральним натхненням, щоб очищали і піднімали людину над станом буденної свідомості.

У всьому українському живописі кінця XIX - початку XX ст. не було митця, крім О.О.Мурашка, який міг би зрівнятися з О.Х.Новаківським у майстерності колористичного вирішення живописних полотен. Палітра його настільки багата й насичена дзвінкими кольоровими сполученнями, що живопис мимоволі асоціюється з музикою.
"В кожному своєму творові, - наголошував сам художник, - стараюся шукати музики... Під час малювання чую цілі симфонії. Тоді хотів би я віддати свої візії в милозвучних гамах, чистих тонах, в глибокім акорді". "Музикальність" творів О.Новаківського була тією визначальною рисою, що викликала чи не найбільше визнання і захоплення його сучасників.

Олекса Новаковський Автопортрет.

Олекса Новаковський Портрети синів 1925 р.

Олекса Новаковський Квіти. 1931 р.

Олекса Новаковський Портрет Кравчуковни.

Олекса Новаковський Флокси.

Олекса Новаковський Олекса Довбуш - властелин гір. 1931 р.

За матеріальної підтримки А.Шептицького у Львові діяла приватна мистецька школа О.Новаківського (1923-1935). Атмосфера творчого ентузіазму, що панувала у цьому закладі, притягувала молодь з усіх куточків України - із Галичини, Буковини, Гуцульщини, навіть з Волині та Наддніпрянщини. За понад десятилітній період існування у її стінах навчалися більше 90 учнів, зокрема такі визначні майстри, як Г.Смальський, Р.Сельський, С.Гебус-Баранецька. Чимало художників, котрих доля змусила емігрувати, продовжували працювати у стилі Новаківського - Святослав Гординський, Іванка Нижник-Винників.
Діяльність мистецької школи Олекси Новаківського дозволяє розглядати її сьогодні як унікальне явище. Це був не тільки перший в Галичині мистецький заклад із чіткою українською національною орієнтацією, а й активний осередок духовно-мистецького життя, який і в наступні десятиліття мав широкий резонанс у діяннях української культури не тільки в Україні, а й далеко поза її межами - у багатьох країнах Західного світу.
<Олекса Новаковский Пробуждение 1910-е гг.

Олекса Новаковский Портрет сына.

Олекса Новаковский Революционерка.

Олекса Новаковский Дзвинка. 1930-31 гг.

Олекса Новаковский Натюрморт. 1916 г.

У боротьбі з самим собою, за словами історика Н.Горобца, Новаковского і застала передчасна смерть. Останнім твором художника стала композиція "Мати милосердя"(1935), виконана для кафедрального собору Святого Юра у Львові.
Помер художник у Львові в 1935 році, похований був на Личаківському кладовищі.

Олекса Новаковский Автопортрет.

Нагадаю, після його смерті припинила існування і його Школа. Потім почалася друга світова, включення Галіції до складу СРСР, будівництво соціалізму, і якось не до імені і творчості художника було.
Тільки у березні 1972 року, і те, з нагоди урочистого святкування ЮНЕСКО 100-річчя з дня народження художника, у будинку, де він жив і працював упродовж більше 20 років, був відкритий художньо-меморіальний музей його імені. Та й той лише частково займав будинок митця. Другу половину віддала під гуртожиток.