О! ТВОI РУКИ! О! ТВОI ОЧI!

О! ТВОI   РУКИ!  О!  ТВОI  ОЧI!

*********************************

О! Твої руки!...О! Твої  очі!...

Як  не слухняні  мої  вуста....

Cказати   зараз   тобi  так  хочу:

Що, краще  би  iх  не знала  я!...

Я-- твоя радість. Ти  в  менi --біль.

Я  розчиняюся   в тобі, Любов!

Я  розчиняюся,  немов  та  сiль.

Я  забуваюся   знов  i  знов…

Ці   нiжнi  руки  пестять  мене !...

Помру  в  розлуці, тобi  клянуся!.

Невже  це   доля   знов  обмене?!

Ти  доторкнешся--я  розчинюся.

В дощі   чи  у вітрі, в пилку квітки,

Мені   посмiхнешся—я  проявлюся .

" Бувай"!- Непомітно  шепоче звiдти.

Дивлюся  на  тебе – не  надивлюся!

Цілую   руки, очі   твої....

А  в серця  ритмi - гімн  про Любов.

Захочеш—слухай   пiснi  моi

А нi --так ні,  повторюю  знов….

Заглянеш  в  душу.-Побачиш  Світ.

Квіткою  дивною   квітне  Любов!

Я  з  вiтром  лагiдним  шлю  привiт!

Твій   образ  ясний   хвилює   кров.

В  очах  тих  гарних—  смуток,  туга...

О, Боже , дай  мені   духа   сили!--

Стукає  в  скронях:  бiль  та   нудьга

Спокуса  пізнати!- Не встояти! «Мила...

Ти--свіжий   вітер,  ковток... води...

Я  непомітно  зірву, мов   квітку...».

Ти  не  дізнаєшся…. Не скажу  тобi

Я  не  тримаю! - То пiдеш   звiдти?

У  пилку квітки, в  дощі, чи  у  вітрі:

Мiй  непомітний  шепiт: " Бай"!

Лагiдно  рiднi   вуста  менi   звiдти

Шепочуть  в  останне: «Не звбувай»!

*******   / 15.03.2011 г. /

 
(с)