Україна: зброя Судного Дня
- 24.01.22, 20:55
- Свобода і справедливість
Україна: зброя Судного Дня
Про сумне почнемо з веселого, тобто в якості епіграфа стане анекдот:
Дзвонить гуцул Йосип зі свого Жаб'є-Верховини до Путина у Кремль і каже:
– Отож свята Різдва скінчилися, а зима ще робити ніц не дає, то ми з нашими вуйками вирішили оголосити клятій Росії війну, бо надто тоє знагліла у світі ваша худібка і хоче пастися там, де то іншим належе.
– Да, интересно, однако, - відповідає Путин.- А вам известно, что у меня армия один милион человек?
– Та ну? Цілий мільйон?- задумався гуцул Йосип.- Тоді війна зачекає. Будемо щось інше мудрувати.
– Ага! Испугались!- злорадствує Путин.- Вот то-то же! Россия – великая страна!
– Йой, шо ви все плутаєте слова «великая» і тупо «большая». Та й не злякалися ми зовсім,- перечить гуцул Йосип.- Тут інша причина: у нас в горах землі мало, а цвинтар взагалі єси пуц ніц, то де ми таку тьму люду поховати зможемо? У нас в Карпатах вже є одна Тухля зі схожої причини, то вдруге смороду від загати трупаків не хочемо.
Хто хоче детальніше взнати про події коло Тухлі, то скеровую до твору Івана Франка «Захар Беркут», що укладено на реальних історичних подіях, коли гуцули підловили і втопили цілу орду татаро-монгольську, яка схотіла їх полонити і за Карпати перейти, а там ще землі захопити у Європі теперішній. Таке ось трясця споконвічне зі Сходу для Заходу. І як тоді – так і тепер усе на початках має Україна отримати, стримати, протримати і відкинути, якщо вдасця, казала Насця...
Ситуація майже тотожна, де наша багатовельможна прислуга на чолі держави готується втікати чи капітулювати значно більше за накопичення всього потрібного, щоб належно воювати. Як кажуть: стадо баранів на чолі зі левом ще має шанси на перемогу, але де ж ті барани самі оберуть в керманичі того лева – вони ж барани! За козлом підуть! Такого легко за керманича оберуть. Як би поклявся один з таких колишніх козлів-кермачів: «Век воли не видать, - так оно!» І нема на то ради. Все, посміялися і перейдемо до сумного. Є всі підстави вважати, що Рефія не тільки почне війну на загарбання цілої України, але і буде застосовувати ядерну зброю для нарощування своєї переваги та деморалізації суспільства нашого і світового. Випробувана тактика ще у війні 2008 року з Грузією під гаслом «Примус до миру через могилу» - через тотальний могильний спокій.
Чим може відповісти Україна на подібне підступне безглуздя? Однозначно тільки ще більшим підлим безглуздям, що навіть найбільших бузувірів зі всіх кремблядей ошелешить. Такою є погроза від військових України застосувати зброю «Судного Дня» з ядерною компоновкою, але без'ядерною за технологією, отже така зброя не підпадає під якісь конвенції та заборони, окрім суто морального та епохального за нанесеною шкодою. Так, мова йде про так звані «брудні бомби», тобто суто площинне радіоактивне зараження певних територій, якими має стати найперше Московська область, а по-друге: територія з протилежного боку кордону України з Російською Федерацією та їх окупованою прокладкою – Білорусією. Тобто, якщо вони нас ядерним вдарять – то і ми їх радіоактивними зробимо! Терпіти не будемо!
За минулі кілька тижнів я вже з нашого рідного українського телебачення стільки досконалих планів вторгнення почув від наших зарозумілих йоб-експертів, що російському генштабу і видумувати нічого не потрібно, а варто послухати уважно ЗМІ України і вибрати собі найоптимальний варіант агресії. Сучим тим експертам зі середини всі наші вади у ЗСУ легше виявити, аніж ГРУ РФ, а розповісти в ефірі, щоб зблиснути інтелектом серед інших інформаційних зрадників – просто як блюзнірська честь та гонор. Мені огидно якби долучатися до цього експертного убожества, як і сама тема дуже огидна у вигляді «ядерного екологічного терору», але якраз про цей зовсім невідомий варіант війни України з РФ варто примусити взнати у бункері кремблядей. Весь головний парадокс цього стилю війни у тому, що захисту від нього немає: хоча всі наші ракети і літаки збити можна, але їх радіоактивне начиння всеодно розлетиться, пошириться та полишиться суто в межах території Росії на дуже довгі часи, зробивши їх реальною радіаційною пустелею, непридатною для всього живого. Зробимо те, що називається «Пірровою перемогою» для рефіків-дефіків.
Зауважу, що я завжди був і є проти ядерної зброї, бо служив у 80-х на такому ракетному споряджені стратегічного змісту і вже давно зрозумів, що ядерна зброя не є зброя, а суть самовбивство. Ну ось уявіть, що Україна має якусь там свою ядерну зброю і що? По Донецьку чи Луганську її застосуємо? По Криму вдаримо? Ні, то є неможливо, бо то є наше, хоч воно, наразі, і не наше. Там наші люди, наші кримчаки тощо і їх знищувати пощо? Бо москаль проліз, курва його мама… Не годиться. Влупити по РФ тим більше неможливо, бо перевага стократна з їхнього боку. Тоді який сенс мати ядерне озброєння? Польщу, румунів, турок чи мадярів лякати? Не смішить мої шкарпетки. Ядерна зброя надзвичайно витратна і безглузда в усьому. Війна для шахідів! Ми свої рідні ЗСУ утримати не спроможні на належному боєздатному рівні з нанотехнологій. Усе скиглимо: «Запад нам допоможе… може…» Може й допоможе, а може – і ні! Бо он самі в лайні від страху в боротьбі за ядерну папаху. Ху!..
Тепер чисто технологія, на яку мене надихнули наші безславні ублюдки 2013-2014 років, тобто сучари зі спецпідрозділу МВСУ – «Беркут», які додумалися до унікального «ноу-хау» перетворювати за задумом майже безпечні світло-шумові гранати у сповна бойові. Принцип ідеально простий: скотчем до світло-шумової гранати прикріпляємо гайки, болти, цвяхи, самонарізи тощо і вже є бойова за враженням граната – зброя, яка багатьох учасників Євромайдану вразила та скалічила. Аналогічно і ми беремо звичайні собі твели з ядерних реакторів, ріжемо їх на шматки і кріпимо як насадки до різного типу ракет, якими вистрілюємо у бік РФ на різних напрямках. А там: сто грам і пончик. Додати більше нічого.
На закид: а хто це візьметься зробити? Повідомляю, що команда вже є, згуртована і вже навіть оплачена наперед, як і плакати за нею не будуть. Нещодавно пройшла така інформація: «В "Енергоатомі" обговорювали, як приховати зникнення грошей, розкрадених на сховище ядерних відходів на ЧАЕС. Журналісти програми "Схеми" опублікували аудіозапис наради в кабінеті чиновника Національної атомної енергогенеруючої компанії "Енергоатом", учасники якого обговорюють, як приховати факти зникнення частини грошей, виділених на будівництво Централізованого схрону ядерного палива на Чорнобильській атомній електростанції: "Ви ж розумієте, що гроші пішли, просрані, спіз_жені і так далі. Треба знаходити інші джерела фінансування, причому їх треба якось узаконити. Як? Ми ще не зовсім розуміємо... Вам за систему радіаційного контролю додатково заплатили 22. Чи правильно я розумію? Мені потрібно було вас рятувати і себе рятувати", - заявив чоловік з голосом, схожим на голос Миколи Божка, який керує підприємством "Атомпроектінжиніринг", що є відокремленим підрозділом НАЕК та замовником будівництва. Журналісти нагадують, що менеджмент "Енергоатома", призначений при президентстві Володимира Зеленського, у грудні 2020 року публічно заявляв про "майже 100% готовність об'єкта", але в той же час уклав непублічний договір на 422 млн. грн. для завершення будівництва з новим приватним підрядником - будівельною компанією "КБР", залученою без проведення тендеру. На заяву журналістів, щоб отримати підтвердження чи спростування зазначених у матеріалі фактів, ні "Енергоатом", ні "Атомпроектінжиніринг" відповіді поки що не надали.
Кінець цитати. Ось вони «безтендерні і безгендерні добровольці» нашої ядерної війни в її активній фазі сповна фахові й ахові. Якісь ще питання будуть? Немає. Тоді вперед! «По машинах!»
Богдан Гордасевич
Львів-Рясне
24 січня 2022 р.
(7530 рік за нашими літописами)
20:40 24.01.2022
3
Коментарі
Nech sa paci
124.01.22, 23:51
Ну такоє... Ідея цікава, але її реалізація складна, якщо не підготуватися вчасно.
Мені один бувалий у АТО (іще не зовсім аватар, але любитель дуже перевипити) сказав, що при відступі можна підривати свої АЕС. Не дуже гуманна ідея взагалі-то — нам іще на цій планеті жити...
Андрій1961
225.01.22, 05:41
Богдан Бо
325.01.22, 20:31Відповідь на 1 від Nech sa paci
Ой, а ви оптиміст і це добре.
Навпаки тут реалізація зовсім не є складною, як і є безліч варіантів, але суть є більше у стримуванні, чим впровадженні, хоча і бахнути можна, як прийдеться. Жменька радіоактивної пилюки до боєзаряду перед пострілом і вже все спорядження засвітиться, поки долетить. Ризики? А на ЧАЕС хлопці-рядові радармії лопатами частини твелів зачищали в одному хімзахисту - було. А війна довго жити нікому не дасть.
Про ядерні підриви АЕС був би сенс у прикінцевій стадії війни, коли вже гола пустка навкруги буде, але так не хочеться такого, як і сенсу вже не буде насправді у тому.
Nech sa paci
426.01.22, 01:05Відповідь на 3 від Богдан Бо
Сьогодні до нас приходив "лектор" із цивільної оборони. Ото оптиміст.
Богдан Бо
529.01.22, 07:46Відповідь на 4 від Nech sa paci
Правильно: за життя треба боротися. Вірити в перемогу над всім поганим.