... а щастя краще

П очути не завжди в нас є причина,
Р озбити світ душі – лиш мить і все…
А гонія любові з мрій очима
В останнє нам нагадує про це.
Д арма любов не цінимо завчасу,
А   потім сльози… – що з тих сліз тоді?!

Д ано нам жити раз і більше шансу
О двіку в долі не вблагати, ні!
Б ез рідних ми – птахи без крил й польоту.
Р озваги не замінять, даль доріг,
Е крани моніторів чи робота,

А    ми міняємо на це не рідко їх…

Щ о варті сонця дивні переливи,
А корди зір без усмішки очей?
С карби які зрівняються з щасливим
Т аким бажаним порухом плечей?
Я кби зібрати всі багатства світу,

Щ едроти, блага всіх же поколінь –
Е дем із них навряд чи сотворити,

К оли не буде душ й сердець сплетінь.
Р озправте крила, бережіть коханих,
А   миті вдвох цінуйте повсякчас,
Щ об мрій не розгубити, – довгожданий
Е кспрес любові мчить по них до вас!