[Приєднана картинка] Намалюй своє життя:Білий сніг, крилатий іній, І побачиш навмання Істину барвистих ліній. Чорні плями, білі смуги Все зливається у вимір, Космогонію Пандори, У людські незнані сили. Землевимір, сонцесвітло, Все буває в існуванні, Кількість добрих слів налито В азбуку твого пізнання. Намалюй ...

Читати далі...

Закуталося місто в білу шаль - Засніженими вулицями сновиють перехожі... Однакові і між собою так не схожі - У кожного з них своє щастя і своя печаль... А сонце, чи не вперше, так всміхнулось щиро, Знай, - хочеться йому підставити щоку, Так по-дитячому радіючи теплу, Яке не лиш лице, а й душу всю зігріло...

Тихесенько, не воруши старі печалі - Їх, пригортаючи до серця, ледь приспала, Так дого-довго, мов дитину, колисала, А ти їх хочеш розбудити далі... Легесенько, не руш старих рубців... Вони і так, буває, кровоточать - На самоті, частіше проти ночі - Від спогадів, необережних слів... Легесенько, не зачіпай душі, Вона до тебе рвалась й так роками, Все билась об стіну, яку самі звели між нами, Там де боліло, залишалися вірші... Тихесенько, ти не полохай тиші - І винні в тому ми...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Скоро мы дойдём до крайней точки, Нам любое горе – не беда! Голосуем сердцем, левой почкой, Выбираем жопой – как всегда!

Нащо тобі — мої вірші? Тобі б — розраду для душі, І радість для очей та тіла… Ту, що б легко так любила… Й коли для мене станеш всім — Тобі про це не розповім… Хоч на губах лиш сміх звучить, Моя любов — таки гірчить… Я жити так як всі — не вмію… Сама себе не розумію… Не варто клястись: «Це назавжди!» — Закінчиться ця вічність ж завтра…

Кругом життя кипить, вирує, Тече, біжить, галопом мчить… Як вміє,кожен ним керує Збігає час, за миттю мить. І часто так в потоці тому Себе втрачаєш цілковито. І не розказуєш нікому Яка важка ця ноша — жити… Крізь занавіс безликих днів Ти серця голосу не чуєш: Давно не дивишся вже снів. І без любові, так, цілуєш. Ми вибудовуємо плани Як всі вершини покорити, Й приховуємо так старанно: Яка ж важка ця ноша — жити… Мільйон турбот, мільйон проблем… Все встигнути, усе...

Читати далі...

Цілий рік без віршів - Мов жила без душі... Цілий рік... Та не каюсь - Я тепер повертаюсь!)

"...н-ный Бес"Мертвая точка бессмысленных трений, Каждый день порождает новый порок. В грядущем мерещатся столкновения мнений,Мой статус интриг, я лжепророк.В аду моя песня еще не допета,Где не закончена алая течь., За райское взяв лишь страсти минета,Я гей-парад, я блядская желчь.Священнослужитель, о детях мечтаю, Всех умерщвляя, сжигая звезду. Я Западным ветром с Луной совпадаюИ каждому, чипом под кожу войду...Меня Легион...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Дух и плоть – враги на деле –Это наш иудин ГРЕХ!Никон рек: «Я – русский телом,А душой своей я – ГРЕК!»

Марина Царь Волкова Что было, что будет – того никому не отнять А Вещая Макошь ко мне неизменно добра –Долги её нити, наузы витые крепки.Вся жизнь моя – пояс из радуги и серебра –Светящийся лёд серебристой, морозной реки.Что было, что будет - того никому не отнять.Когда ворожу, не жалею ни слёз, ни огня.И каждое слово на сердце, как будто печать,Ложится любому, кто слышит сегодня меня.Над яром высоким моим золотой звездопад -С полуночи снова не сплю и встречаю зарю.Сегодня Весна постучалась в...

Читати далі...