[Приєднана картинка] Я від погляду твого п’янію, По краплинці тобою впиваюсь. У очах твоїх сонцем зорію, З них натхнення і щастя черпаю. Ми бездонну любові чашу У руках своїх міцно тримаєм. Тим сильніше кохання наше, Чим їз неї ми більше спиваєм. Цей нектар – запорука вірності, Ллється в серце живою водицею. За ковточок безмежної ніжності Платить чаша любові сторицею.

[Приєднана картинка] Блукаючи у задзеркаллі власного життя, Боюся загубитися у ньому… Шукаю сенсу власного буття: Навіщо? Де? Коли? І в чому? Ось відкриваються широкі двері, І бачу безліч різних тут дзеркал, Велика зала, сліпить світ зі стелі, І Хтось у центрі на мене чекав. Підходимо до дзеркала одного, Я в ньому бачу тінь дитячих літ… Хіба можливо нам позбутися від того, Що з малечку залите в нас неначе моноліт? А ось наступне, в ньому світиться навчання: Школяр і учень, ...

Читати далі...

Невід’ємна частинка душі… З нею серцю потрібно миритись. Її муки прийнЯти усі, По житті йти із нею навчитись. Я не прошу забрати її, Тільки віри благаю у неба. Світло Духа й надії вогні – То найбільша моя потреба. Все приймУ, як і Він прийнЯв, Упокорю стражданням душу. Він невинно за нас страждав, Я ж за себе цей біль нести мушу. То молитва тиха моЯ, Що із серця плине сльозами. На все, Господи, воля Твоя, Твоя ласка завждИ є над нами. В милосерді ...

Читати далі...

Пробач, що я в життя твоє ввірвалась, Що, дозволу не запитавши твого, Я так бездумно й грішно закохалась, Тобі взамін не даючи нічого… Пробач, що я у снах тобі писала Із почуттів заплутані картини, Я не зуміла, але так бажала З тобою поруч бути безупинно… Я так хотіла… Потайки присяду, Коли ти спиш, на ліжко біля тебе, Збиратиму любов свою розп’яту Шматочками заплаканого неба. Я твого сну, повір, не потривожу, Торкнусь очей, лиш так, щоб не проснулись… В житті ми стали...

Читати далі...

Розвіваю усі думки Хай за вітром у даль полинуть… Я побуду з тобою лиш Без думок хоч одну хвилину. Я тебе обійму дощем Чи осінньо-тремтливим листям, А на серце вогненний щем, Коли ти так до болю близько… Розіллюсь я в тобі за край, Прошептавши шаленств сонату, Ти лиш тільки мене бажай, Як ніхто ще не смів бажати… Я тобі напишу про ніч, Що з’єднала крізь відстань руки. Ти мене хоч у сні поклич – І не буде для нас розлуки. У осінніх рядках мольби Прочитаю для тебе...

Читати далі...

Наллю у келих терпкого вина Напівгіркого – як життя чи доля. Ви не подумайте, я п’ю, ні, не одна, – Зі мною ніч і зір ясних доволі. Напівпорожній келих пригублю, Смакуючи краплинами самотність, І що комусь люблю чи не люблю? – Байдуже. Навіть сни зі мною згодні. В вікні спітнілому сльозити буде ніч І умиватись в місячнім проміння, Торкнись думок, очей моїх і пліч Своїм теплом крізь дотики осінні. Почуй мене, в політ мене візьми, Бо я без тебе гасну і німію. Я п’ю вино, щоб...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Ты моя радость и боль, Весь мир разделю я с тобой. В моей книге раскрытой души Ты мелодию звёзд напиши. Услышь в перезвоне сердечном Звучание музыки вечной. Как чистый ручей журчащий Любовь нам поёт песню счастья. Под звуки осеннего вальса Пусть наши сердца закружАтся. Коснись разноцветных клавиш – В миг душу от грусти избавишь. Пройдись по волшебным нотам, В мой сон упади позолотой. Звучи во мне чистой капелью, Подаренной небом...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Околдуй меня чудо-сапфирами, Блеском из-под ресниц очаровывай. Усмири моё сердце строптивое, Подари мне дыхание новое. Утопи в океане сапфировом, Захлесни голубыми волнАми. Одурмань, утоми до бессилия, Покори меня страстным цунами. Увлеки в бесконечность лазурную, Растворюсь в ней морскою каплею. Из сапфирового безумия Не найти мне пути обратного…

[Приєднана картинка] Про тебе я мрію… Зігріваючи ночі осінні, у світанку крадучи проміння, бо інакше не можу… не вмію… Про тебе я мрію… Твої очі малюю зірками, твоїх уст знов торкаюсь дощами і плечей… хоч мабуть і не смію… Про тебе я мрію… Про твою найніжнішу усмішку, «Добрий ранок!» цілунком у ліжку, від якого я вкотре сп’янію… Про тебе я мрію… Кожну мить, кожну долю секунди моє серце з твоїм битись буде… якщо навіть немає надії… про тебе я мрію…

[Приєднана картинка] Темрява, тиша, ніч стоїть… Лише в очах немає сну. Чому душа моя болить? І лиш пущу гірку сльозу… Дві долі, сплетені в єдине: Ти прикладом мені була. Терплячи і чекаючи години, Ти мої мрії прожила… Як би змогла я долю повторити І мати часточку твого, Щоб до кінця свій вік прожити, Любити й люблячою бути для свого. І бачити той блиск в очах,Дитячий дотик незрадливий, І бути справжньою, не на словах, Щоб дім мій також був щасливий.