хочу сюда!
 

Татьяна

33 года, рак, познакомится с парнем в возрасте 28-37 лет

Чи нудно бути психологом?

Коментар: Бути психологом, як на мене, - надзвичайно нудно
: мусиш читати якісь лекції, писати довгі пости, бесіди, розжовувати, пояснювати, навіть якщо це для тебе позавчорашній день.


Відповідь: ЗОВСІМ НЕ ТАК! Розкажу трохи про себе.

Завжди у своєму житті, я відчував, що поруч існує якась таємниця,
розкриття якої наповнить мене щастям. Я був впевнений - таємниця
існує, і наполегливо шукав. Спочатку я шукав її у книжках, потім у музиці, у мистецтві.

За своє життя я прочитав купу книжок. Знаєте, які книжки були в
радянські часи? - про "справжніх" радянських людей, "Як гартувалася
сталь", про партизан, досить нудна класика, яку ти намагаєшся відчувати цікавою. Потім перейшов на зарубіжну літературу, читав кожного автора повністю. Іноді зустрічалося щось справжнє, це відкликалося радістю, і я захоплювався.

Читаючи книжки, я завжди відчував в середині якийсь напрямок. Це
були запитання, які вимагали відповіді. І хоча прямих відповідей у
книжках не було, я помітив, що через якийсь час (іноді через три,
п'ять, десять років) приходили відповіді.
А іноді, траплялося несподіване: пам'ятаю, як за читанням книжки (іноді так буває - читаєш та одночасно думаєш про своє) зі мною трапилося незвичайне переживання. Це було бачення свого життя спочатку у вигляді неясної картини, наповненої темрявою. Потім щось освітило
цю картину і я побачив одночасно відповіді на всі мої запитання. З того моменту у моє життя прийшли світло, розуміння та радість.

Найперше, чого мені захотілося - поділитися цією радість з іншими.
У сусідній школі я створив клуб для старшокласників. Кожний тиждень ми збиралися у класі та спілкувалися до вечора. Школярі розказували, що від нашого спілкування на душі ставало весело, це відчуття зберігалося у них два-три дні, і потім згасало. Ми стали друзями.

З часом у моє життя приходили нові знання, які приносили з собою бажання жити, радість, та прагнення поділитися цією радістю.

Останнім часом, раз в два-три роки, я разом з дочкою (вона також
психолог) читаю для студентів спецкурс "Процесуальна психологія". Я
намагаюся передати студентам бачення світу, як живого захоплюючого, наповненого любов'ю процесу.
А потім, коли лекція закінчується, і студенти повз мене виходять з
аудиторії, я дивлюся на них та бачу , як деякі з них на тонкому плані
відриваються від своїх тіл та підбігають до мене. Тоді я зву їх до себе
та обіймаю, і після цього обніматися підходять інші. Як сказала одна
студентка на практичних заняттях: мене ваша психологія не цікавить - я прихожу на заняття тільки по-обійматися.

Коли читання лекцій, писання довгих постів, бесід, розжовування та
пояснювання є способом вираження любові, шановна Драбино, це не нудно, а навпаки - радісно.

Запитання: Але, напевно, обніматися приходять в основному дівчата чи є й хлопці?:))

Відповідь: Якщо чесно, тема обіймів - дуже цікава. По перше,
існують декілька технік, я знаю дві. Не пам'ятаю, чи писав про це
раніше, суть обіймів у досягненні відчуття поєднання - злиття з іншою
людиною.
Відбувається це так: ви обіймаєте людину, сильно протискуючи її до
себе. Свою увагу потрібно сконцентрувати на відчутті, яке виникає у вас у ділянці грудної клітини. Мовою тілесної психології - це відчуття на
Серці. Свою руку ви кладете партнеру на спину між лопатками, трохи
вище. Це вихід Сердечного центру назовні. Своєю увагою ви захоплюєте також відчуття в цій руці - воно показує вам, що відбувається на Серці людини.

А потім починається щось... .

Якось в групі студентів ми проходили обійми, і це викликало у всіх нас
настільки сильні відчуття, що під кінець пари ми просто виснажилися.

Нам дуже легко обійняти маленьку дитину, притиснути її з усіх сил, відчути її тепле тільце, її аромат, відчути радість єднання.
Теж саме, ми маємо відчути, обнімаючи іншу людину. Є тільки єдине правило: обніматися потрібно з тими, хто тобі приємний.

З хлопцями, чи з дівчатами - різниці немає, адже на рівні Серця
стать людини не має значення, хоча коли обіймаєш хлопців - їм заважають соціальні стереотипи. Якось я обнімався з чоловіком психологом -професіоналом, це було класне відчуття.

Мені дуже приємно про все це говорити, тому вдячний за ваше запитання.

Чекаю наступних,...
19

Комментарии

118.12.09, 21:07

Класно!

    Гость: djeromo

    218.12.09, 21:10

    Совершенно нет ! Сидишь и слушаешь , всякую занятную пургу , которую несут тебе люди , и за это ещё и деньги получаешь .

      318.12.09, 21:17

      Цікаво-цікаво. Я тільки зараз серйозно задумався про обійми. *хіхі*

        418.12.09, 21:28Ответ на 2 от Гость: djeromo

        От почитаєш такі коменти, і нарешті зрозумієш, може й дійсно у мене непогана робота?

          518.12.09, 21:41

          жаль нема кого обійняти наразі...

            618.12.09, 22:38Ответ на 5 от ДімкаLvivsky

            обними себя ) это нормально и приятно

              718.12.09, 23:08

                Гость: lovespirit

                818.12.09, 23:18Ответ на 2 от Гость: djeromo

                Совершенно нет ! Сидишь и слушаешь , всякую занятную пургу , которую несут тебе люди , и за это ещё и деньги получаешь .а ты попробуй выслушать КАЖДОГО, понять его и еще дать правильный совет, который поможет выйти ему с данной ситуации............
                "легко" может говорить только тот человек, который уже это испытал себе!!!

                  918.12.09, 23:22Ответ на 8 от Гость: lovespirit

                  Дякую, що захищаєш мене

                    Гость: lovespirit

                    1018.12.09, 23:26Ответ на 9 от Олег Ларенков

                    Дякую, що захищаєш менене за что! всегда рада
                    если честно, ну вот не могу смирится с "воздвижением" тех людей, которые ничего не смыслят в той или иной ситуации... или по крайней мере не имеют собственных ОБОСНОВАННЫХ ощущений!
                    такие злюки)))

                      Страницы:
                      1
                      2
                      4
                      предыдущая
                      следующая