Це було на початку 90-х. Зібрались ми попити пивка, три старих друга...
Взяли спочатку по баночці (0,5 л - бокалів там не було) і вирішили дафай додому візьмем, та й посидимо під футбол.
Нам з Толіком далеко по банки йти, відправляємо Олега, він побіг і
приносить три баночки (3 л), ми набираємо, тут бац а кришок він не
захопив, знову відправляємо, приходить і тут всі заклякли, він
приносить не поліетиленові, а закаточниі з ключем і ми дружно починаємо
закатувати "баночки"...
Питають, мужики нафіга Олег відповів просто: "Шоб невидихлось...."
Я не могу тебя забыть,
Ты снишься мне ночами,
Твой нежный запах вкус и цвет
Стоят перед глазами.
Когда тебя со мною нет
Мне в жизни так тоскливо...
Жить без тебя я не могу,
Мое родное ПИВО!!! :)