Весняні спостереження

                                              
Для більшосьті людей весна асоціюється з розквітом природи, пробудження зі сну, зародженням нових почуттів і т.д.

Для людей, котрі по-справжньому відчувають природу, відчувають всі її зміни, все має значення, навіть найменша дрібниця. От , наприклад, ви помічали, шо навесні повітря інше, що у людей змінюється погляд, що в їхній очах з`являється надія, радість, вони ніби очікують якогось чуда.

Весна чарівна пора, та що там казати, кожна пора року по-своєму магічна, але зараз не про це... Чи помічали ви, яке навесні повітря? Воно, ніби напоєне щастям, в ньому ніби витає аромат любові, наскрізь просякнуте чудом і радістю...

А небо яке навесні? Чесно кажучи, я рідко дивлюсь на небо, але вчора помітила, яке воно яскраво-блакитне, чисте, як по ньому повільно в даль пливуть легкі прозорі хмари, і від тієї чистоти, тиші і меланхолії в душі поселяється почуття спокою...

А як прокидається від зимового сну природа? Як повільно, але впевнено з-під торішнього листя пробиваються молоді пагони зеленої трави, як на деревах набухають бруньки, згодом з яких проростуть молоді зелені листочки чи білі квіти весняного цвіту. А я гарно і ніжно цвіте верба, спочатку ніби боїться , що холод ще не відступив, тому її котики світло-сірого кольору, а потім , ніби , показує всю свою красу і її котики стають яскраво-жовтого кольору...

А як прокидаються люди від зимової сплячки? Я б сказала так: "Як прокидаються людські душі після зими?". Тут можна довго не шукати аргументів чи слів, просто подивітся на людину, на її одяг, жести, слова... Отак просто йдеш по місту і бачиш : отам вже дівчата вдягнені у світлі легкі курточки, жваво ведуть розмову, сміються, а там, ідуть люди і по-всьому видно, що вони чимось не задоволені, хоча, на дворі +12 і світить сонце і все вказує на те, що зима закінчилась. Отак одні люди вже впустили весну у своє серце, а інші ще ні...

Якщо ви дочитали до кінця, то у вас може скластися враження, що мені весна вдарила в голову. І ви знаєте, скажу чесно, що так, тому що щоденні клопоти забирають стільки часу і сил, що здається, що нічого доброго і світлого немає , але роззирнувшись навколо, я зрозуміла, що щастя і радість поруч нас, треба просто вміти їх вчасно побачити і знайти...