У душі стало зимно і темно...

Самая драйвовая украинская группа

. ОЙ НЕМА ТОГО

Розбуди мене тихою піснею, Поцілуй вустами гарячими. А то сльози мої стали прісними, Та зіниці стали незрячими. Моє сонце сховалось за хмарами, Моє небо фарбується мрякою. Серце б’ється глухими ударами, Наче хтось по землі – гіллякою. Ми колись були світлою силою, Воювали з темінню хворою. Тільки сила нам стала немилою – Замінили силу покорою. Рідну землю сповили туманами, Окрутили підступними чарами. Старші вічно живуть оманами, А молодші ростуть яничарами.

Ой нема того на селі, Що у Галочки на столі, Ой є що їсти, ой є що пити, Є й кому припросити.

Хто вони – ті, що вчора браталися? Ті, що вчора горіли, – де вони? Куди зникли? Що з ними сталося? Та які їх скрутили демони? Кожен марить ефектом відсутності, Уникаючи відповідальності, І, питаючи правди в підступності, Вибирає престижні спеціальності. Відділяє себе від кореня, Відриває себе від рідного. Прапор свій пофарбує кольором, У який фарбувати вигідно. Кров не точиться свіжими ранами, Дух потух за мурами-гратами. Поставали усі ветеранами, Хоч не встигли побути солдатами.

В неї ненечка старенька, Як голубочка сивенька, По хаті ходе, мисочки носе, Нас до обіду просе.

Залишилися знов, наче сироти, При дорозі, якою не ходжено. Хіба можна в своє не вірити? Хіба ж нас такими народжено? Заплітаємо слова у речення Так, що змісту шукати даремно. Від матеріального забезпечення У душі стало зимно і темно...

В неї батенька немає, Дядько за батька вправляє, По хаті ходе, пляшечки носе, Нас до горілки просе