хочу сюди!
 

Людмила

48 років, рак, познайомиться з хлопцем у віці 45-55 років

Это сладкая беда

Просто нужно полюбить,

чтоб не думать про потери.

Так бездумно любят звери,

Так невинно просят пить.

Так горящее пальто

обжигаясь, топчут ноги.

Этим одаряют боги,

награждая ни за что.

Запрокинутость лица,

чтоб оно не означало

без конца и без начала

ощущение конца.

И на миг, как навсегда,

вдруг душою стало тело.

Вот оно, какое дело

Это сладкая беда.



Григорий Поженян

14

Коментарі

Гість: Дашутк@

120.02.09, 20:31

мило!

    220.02.09, 20:32

    красиивоо!

      320.02.09, 20:38

        Гість: Nezemnoy

        420.02.09, 20:39

        "Этим одаряют боги,

        награждая ни за что."

        ....правда!

          520.02.09, 20:39

          Ваууууууу)))Красивенный стих))

            620.02.09, 20:41Відповідь на 3 від Irena@

            дяки

              720.02.09, 20:42Відповідь на 5 від Freya-i

              дякую, випадково знайшла

                Гість: Рыжик New

                820.02.09, 20:45

                Как бы так полюбить.... чтоб не думать...

                  920.02.09, 20:51Відповідь на 8 від Гість: Рыжик New

                  так легко, просто довірся почуттям

                    1020.02.09, 21:00

                      Сторінки:
                      1
                      2
                      попередня
                      наступна